Загиблі герої Чернігівщини: Баранов Євгеній. Приз Олександр. Куранда Юрій

Євгеній Вікторович Баранов народився 4 листопада 1992 року в Сосниці.

Навчався у Сосницькій гімназії імені Олександра Довженка.

З 2011 по 2013 рік проходив строкову військову службу.

Нагороджений медаллю "Учасник АТО".

19 травня 2022 року чоловіка призвали до лав ЗСУ за мобілізацією. Службу проходив на посаді старшого стрільця-вогнеметника.

Загинув боєць 29 січня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Поховали Євгенія Баранова на Алеї Героїв центрального кладовища у Сосниці.

У чоловіка залишилися мама, сестра, брат та бабуся.

13 лютого у Сосницькій громаді оголосили День жалоби.

Олександр Петрович Приз народився 9 грудня 1992 року в селі Новий Биків.

В рідному селі Новий Биків пройшли дитячі та юнацькі роки. Після завершення навчання в Новобиківській ЗОШ І-ІІІ ступенів був призваний на строкову військову службу. Після завершення військової  служби в армії розпочав свій трудовий шлях в колективі працівників Новобиківського хлібоприймального підприємства, згодом працював в сільськогосподарському товаристві «Співдружність» с. Петрівка, а  пізніше - в ТОВ «Гетьманське» с. Новий Биків. Завжди був готовий прийти на допомогу, залишив по собі лише схвальні та теплі відгуки колег по роботі. Плани на мирне майбутнє перекреслила повномасштабна війна.

З листопада 2023 року став на захист рідної землі у складі захисників Збройних Сил України. Захищав Україну у складі 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Військову службу ніс, перебуваючи на посаді майстра відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем 110-ї ОМБр.

05 лютого 2026 року, зберігаючи відданість військовій присязі на вірність українському народу, захищаючи свободу і незалежність України, стримуючи штурмові дії російських окупантів, загинув біля населеного пункту Герасимівка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Похований 13 лютого 2026 року в селі Новий Биків (Ніжинський район, Чернігівська область).

За успішне виконання бойових завдань, проявлені мужність і героїзм під час ведення бойових дій нагороджений медаллю Міністерства Оборони України «Залізний Хрест».

За участь у бойових діях по захисту України отримав нагрудний знак «Ветеран війни».

Юрій Іванович Куранда народився 8 жовтня 1966 року в селі Красностав Чернігівської області. Згодом сім’я переїхала до Чернігова, де Юрій закінчив місцеву школу.

Працював у різних сферах, створив сім’ю та виховав двох синів. Чоловік був ліквідатором аварії на Чорнобильській атомній станції.

Останнє місце роботи — водій хлібного фургона, доставляв свіжий хліб у віддалені куточки Чернігівщини.

Долучився до лав оборонців у січні 2023 року.

Служив у 1-й окремій танковій Сіверській бригаді, був інструктором механіком-водієм БМП. Воював на Донецькому та Сумському напрямках.

Під час виконання бойового завдання на Сумщині зазнав поранення.

Лікарі 11 днів боролися за його життя, але 6 лютого 2026 року Юрій Іванович помер.

Поховали бійця в селі Жавинка.