Історії Воїнів: Артем Кагало

Жартує, називає свій протез кухлем для пива та продовжує служити в ЗСУ, попри ампутацію: 39-річний Артем Кагало — водій центру розмінування та ліквідації наслідків 250-го Об'єднаного центру інженерної підтримки Командування Сил підтримки. Він живе й служить у Ніжині на Чернігівщині. 2022 року чоловік, маючи бронювання, пішов добровольцем до ЗСУ. У січні 2025-го Артем зазнав поранення, внаслідок чого йому ампутували частину лівої ноги. Через 11 місяців реабілітації чоловік повернувся до служби.

Артем Кагало розповідає про те, як проходив реабілітацію після поранення.

"Я на другий день уже брився, туди-сюди. Усім на зв'язок: "Ало, що ви там, братва? Що ви без мене?". Дружина приїхала, туди-сюди. Тут лежить красунчик: бритий й помитий. І все добре".

 Чоловік згадує: до ЗСУ долучився у грудні 2022-го, хоча на той час працював на залізниці й мав бронювання.

"Я почув, що у нас у частині йде набір, й 1 грудня 2022 року я прийшов добровільно на службу. Потрапив до маскувального загону, пробув там деякий час і потім перевівся до саперного батаольйону".

 Військовий брав участь у Курській операції. А 19 січня 2025 року, під час влучання дрона у їхню автівку, Артем втратив частину лівої ноги.

"Це трапилося вночі. О 4 ранку я тільки помітив легесенький блік й одразу удар в машину. Машина зупинилася, ми повипадали: хто як міг. Я не зрозумів, що зі мною трапилося тоді. Коли я зрозумів, що мене "затрьохсотило", я почав кликати побратимів. Дякую хлопцям, вони мене витягли".

Після поранення Артем проходив реабілітацію у Києві, це тривало 11 місяців.

"Дякую дівчатам на реабілітації. Вони вклали у мене все, що вони знали, могли. Заставляючи мене, мотивуючи мене. Я зараз на протезі, я до нього звик. Досить непогано я ходжу, їзджу на автомобілі, веду звичайний спосіб життя".

 Артем каже: зараз знову повернувся у стрій. Нині працює водієм і про своє рішення не жалкує.

"Мотивацією стало те, що в країні війна, і хоч якусь маленьку частку хочу вносити. Допомогло відновитися те, що всі підтримували: дружина, батьки, побратими".

До всього у житті ставиться з гумором й намагається допомагати іншим, чим може, ділиться військовий.

"Протез у формі чаші. А я полюбляю риболовлю. Кажу: "Ось підставочка в мене під вудочку готова". Келих для пива готовий також", — жартує Артем.

Джерело