Скорботні жнива війни: Царик Дмитро. Стомін Володимир. Ковнір Артем

Дмитро Царик народився 1 серпня 1991 року у селі Мньов на Чернігівщині. Із 1994 року разом із батьками проживав у селищі Лісове, згодом — у місті Славутич.

Після закінчення школи №2 здобув спеціальність електромонтера у Славутицькій філії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Працював у міських будівельних організаціях.

У січні 2025 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Служив оператором безпілотних авіаційних комплексів на Покровському напрямку.

Помер боєць 18 лютого 2026 року.

Попрощалися та поховали Дмитра Царика 23 лютого у Славутичі. У нього залишилися син, мати, вітчим та два брати, один з яких стоїть на захисті України.

Артем Васильович Ковнір народився 22 лютого 1987 року в Чернігові. Закінчив школу №23. Потім здобув фах кухара-кондитера у ЧЦПТУ (№16). Одразу після навчання проходив строкову військову службу, служив моряком у Севастополі. З 2010 до 2014 року працював кухарем на різних підприємствах. У 2012 році одружився. Через рік у подружжя народився син.

З весни 2015 року Артем Ковнір брав участь в АТО.

У 2020 році служив в ЗСУ за контрактом, був звільнений за станом здоров'я.

З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік долучився до ТРО. Згодом, у 2022 році, його мобілізували.

За інформацією рідних, яку Суспільному надав Сергій Лаєвський, Артем Ковнір протягом чотирьох років служив у різних частинах на різних посадах, остання з яких — командир автомобільного відділення.

Помер Артем Ковнір 14 лютого 2026 року. Попрощалися та поховали захисника 23 лютого в Чернігові на кладовищі у Ялівщині.