Загиблі герої Чернігівщини: Лось Анатолій. Єрко Василь. Шекера Валерій

Анатолій Лось народився 17 серпня 1975 року. Закінчив Підлісненську школу, згодом здобув освіту в Ніжинському училищі.

Після навчання працював у місцевому господарстві. Після строкової військової служби проживав у Броварах.

"Він ніколи не був байдужим до долі своєї країни, у 2015–2016 роках боронив Україну в зоні АТО, із початком повномасштабного вторгнення знову не зміг залишитися осторонь — у березні 2022 року добровільно став до лав захисників. У складі однієї зі штурмових бригад пройшов найгарячіші ділянки фронту".

 У червні 2025 року рідні отримали звістку про те, що Анатолій зник безвісти. Згодом стало відомо, що чоловік загинув 6 червня 2025 року поблизу населеного пункту Олексіївка Волноваського району Донецької області.

"Анатолій був не лише відважним солдатом, а й люблячим батьком. У глибокій скорботі залишилися дружина, двоє дорослих дітей, шестирічний син та вся велика родина".

Прощання із захисником відбулося у Вознесенській церкві селища Козелець. Після цього траурний кортеж вирушив до села Вовчок. Поховали Анатолія на місцевому кладовищі.

Василь Єрко народився 5 вересня 1983 року у Новгороді-Сіверському. Навчався у школі №1 з 1989-го по 2000 роки. Після закінчення школи продовжив освіту у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, де здобув спеціальність вчителя історії та правознавства.

Після навчання працював у Новгород-Сіверській установі виконання покарань №31.

У 2021 році Василь був призваний на військову службу за контрактом у Східне оперативно-територіальне об’єднання Національної гвардії України.

13 листопада 2024 року, під час виконання бойових завдань, вважався безвісти зниклим. На підставі експертизи встановили факт загибелі захисника.

Прощання з Валерієм Шекерою відбулося у Ніжині у Соборі Всіх Святих.

Поховали захисника на Алеї Слави.