Мистецька Чернігівщина: Іван Ярешко
Він народився 13 лютого 1929 року в селянській сім'ї. Коли закінчив три класи, помер батько, залишивши дружину з двома дітьми. Хлопець провчився ще два класи, але мусив йти працювати – пасти худобу.
Малювати Іван Ярешко почав іще у шкільні роки. Уже тоді він малював найкраще серед однолітків. Юнак відчував, що картини – це все його життя: всесвіт і сенс існування.
У повоєнні часи про малювання довелося забути. Грошей не вистачало навіть на найнеобхідніше, та й часу для зарисовок не було. Усе змінила служба в армії. Іван удосконалював свою майстерність, створюючи портрети солдатів, копіюючи з фотографій. Потім портретами командир нагороджував кращих воїнів. У рідному селі подібним чином створював портрети загиблих односельців.
Іван понад усе хотів вивчитися на художника. Хотів, але не міг. Робота в колгоспі трактористом, а далі – ковалем і столяром не залишала часу.
Тільки наприкінці 60-х – на початку 70-х років мрія Івана Ярешка здійснилася – він здобув спеціальність художника після навчання у Московському заочному народному університеті мистецтв (1968–1973). Навчався, працюючи в кузні.
У 1973 році Іван Якович пішов на роботу до Ніжинського кінотеатру "Жовтень", з 1974 року працював у Ніжинському міському комбінаті побутового обслуговування, з 1980 року – в дитячому санаторії "Пролісок". Займався столярними роботами, різьбленням. Малював спочатку як любитель, потім професійно.
Скільки написано за життя картин – не злічити. Іван Ярешко працює в техніці живопису, графіки. Має картини, написані олією, акварельні роботи. Улюблений жанр – пейзаж. У творчому доробку митця – натюрморти, портрети, картини в історичному, побутовому, біблійному та міфологічному жанрах. На полотнах грає різнобарв'ям літо, пряно пахне золота осінь, прохолодою і ніжністю віє від весняного проліска, сивим інеєм береться зимовий шлях. А ще – квіти. . Його картини прості до сліз, до щему в серці, адже на них зображена мала батьківщина художника. Гріють душу сільські краєвиди, пшеничне поле, косарі у луках, скошені лани й вивершені на них копиці, рибалки над Десною чи мисливці у засніженому лісі, коні на пасовищі…
Роботи Івана Ярешка брали участь в обласній виставці образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, яка відбулася в 1985 році в Чернігові. Персональну виставку було організовано 11 квітня 2012 року в Ніжинському краєзнавчому музеї ім. І. Г. Спаського. Про самобутній талант сільського художника створений телесюжет кореспондентами програми "Критична точка" (телеканал "Україна") у 2011 році. Йому присвячені статті в місцевій пресі, у районній газеті друкувалися графічні роботи митця.
Серед цілого стосу почесних грамот різного рівня є й церковні. Іван Ярешко приєднався до оформлення пристосованого приміщення церкви в селі Велика Кошелівка. У селі Полонки Прилуцького району розписував церкву – на стінах храму створено близько двадцяти ікон.
У 1995 році художником було реставровано 36 стендів і створено новий – "Корифеї української сцени".
Є у талановитого митця й поетичні твори.
"Років моїх не зупинити,
Нема назад їм вороття.
Хотів би я щось залишити
На спомин про своє життя", –
пише Іван Ярешко у вірші "Мій рідний край". У 2010 році побачила світ збірка його поезії "Моє Полісся", ілюстрована графікою. Іван Якович – автор фотоальбому "Пусти красу в дім". Завдяки Л. Г. Заїкіній видано альбоми "Графіка художника І. Я. Ярешка" та "Пори року художника Івана Ярешка".
Дослідженням життя і творчості самобутнього митця займалися учні та вчителі місцевої школи, працівники відділу освіти, односельці. Мистецтвознавчу оцінку живопису дали викладачі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
Коментарі
Дописати коментар