Скорботні жнива війни: Настич Олександр. Козачок Сергій. Ткаченко Ігор

Олександр Настич народився  5 січня 1974 року в селі Томашівка Ічнянського району. У 1989 році закінчив Андріївську школу та вступив до Ніжинського технікуму механізації. 1992-1994 — служив в армії.

Потім працював в Ічнянській пересувній механізованій колоні ( ПМК – 85) слюсарем та водієм-мотористом.

У 2013 році переїхав до Жуківки.  Згодом навчався в Куликівському ПАЛ, де освоїв професію тракториста — машиніста.

Працював у СФГ «Колос» та у СТОВ «Дружба Нова» трактористом.

У червні 2024 року виявив бажання долучитися до лав  ЗСУ. Сумлінно ніс службу на посаді майстра-номера обслуги самохідної артилерійської гармати артилерійського взводу однієї з військових частин.

Доля вберегла земляка на фронті, проте наздогнала в дорозі. 10 лютого автомобіль з військовим потрапив у ДТП.  На жаль, 12 лютого серце воїна зупинилося в міській лікарні Дніпра.

Сергій Козачок народився 22 вересня 1982 року у Сновську (тодішній Щорс, — ред.). Закінчив місцеву загальноосвітню школу №1, а згодом Вище професійне училище лісового господарства, де здобув професію електрогазозварювальника. В останні роки цивільного життя працював в охоронній фірмі на Борзнянщині.

У січні 2025 року його призвали на військову службу у ЗСУ. Став учасником бойових дій. 19 лютого 2026 року серце Сергія зупинилося. Поховали його на міському кладовищі у Сновську.

Ігор Ткаченко народився 22 листопада 1978 року в селі Хоминці на Сумщині. З 1989 року його життя було пов’язане з селом Тиниця на Чернігівщині. Тут він навчався та дорослішав. Після строкової служби працював водієм у Києві. У 2015–2016 роках став на захист України в зоні АТО/ООС.

9 березня 2023 року його знову призвали до війська. Служив водієм вогнеметного відділення. 14 лютого 2026 року серце Ігоря зупинилося. Поховали Ігоря на місцевому кладовищі у Тиниці.