Маловідома Чернігівщина: Вознесенський храм у селищі Березна

Вознесенський храм у містечку Березна Чернігівського району. Зведений у 1761 році ніжинським майстром Панасом Шолудьком. Це був один із найвищих дерев'яних храмів України котрий вважався вершиною дерев’яного зодчества Чернігово-Сіверської школи.

Вознесенська церква збудована на замковищі, на місці існуючого до неї старого храму. Собор настільки вражав своєю красою, що на початку XX століття його приїздили досліджувати та малювати відомі архітектори та художники. Зокрема, збереглися детальні обміри та замальовки мистецтвознавця Стефана Таранушенка, завдяки якому ми знаємо, до найдрібніших деталей як саме виглядав храм.

Стефан Таранушенко писав: «Від дороги будова чітким силуетом вимальовується на фоні неба. Звідси верхи виглядають дуже стрункими. Якщо розглядати верхню частину церкви з заходу, то північний, південний, західний і центральний верхи компонуються урівноваженою симетричною групою; домінує в ній в центрі головний верх, на крилах – південний і північний верхи, а між ними й головним верхом в просвітах проглядають верхи слупів; західний верх проектується на фоні головного. Арка з слупами і затінена ніша між ними міцно тримають цілу композицію».

Окрім головного Вознесенського, храм мав ще додаткові престоли: південний - на честь великомученика Георгія Переможця та північний - на честь святителя Миколая Чудотворця.

В основі розпланувально-просторової побудови - тип хрещатої п’ятидільної п’ятиверхої церкви, ускладнений прибудовою двох увінчаних верхами веж-слупів перед бабинцем та двох ризниць обабіч вівтаря. Висота верхів значно менша за висоту стін, але вони знаходяться у гармонійних співвідношеннях. Висота зрубів стін усіх п’яти дільниць однакова; вони прорізані прямокутними вікнами у три яруси. В інтер’єрі підкреслено розмах простору п’яти верхів, об’єднаних в одне ціле завдяки широким фігурним аркам - вирізам. У бабинці зроблено обширні хори, а вище їх - лоджію, що відповідає надвірному балконові між слупами. Втім, майстер дуже скупо використовує в будові ригелі-стяжки. Замість них він на грані зрубів стін і залому частіше закладає суцільним кільцем помережані трямки, що виступають з площин зрубів. Вони виконують ті ж функції, що і ригелі - служать ощепиною зрубу стін, підкреслюють межу між двома формами зрубів та оздоблюють їх.

В Вознесенській церкві слупи стояли перед західною гранню бабинця, з’єднані аркою, карнизом, фронтоном та балконом. Вигляд церкви зі сходу й заходу був незвичним. З інших численних точок церква сприймалася як будова з підкресленим порушенням симетрії плану, і, як наслідок того, порушено залежну від неї традицію безфасадності. Вознесенська церква – дуже цікава пам’ятка, але її екстер’єрові бракувало художньої завершеності.

Принцип побудови церков з вежами-слупами до Панаса Шолудька мав попередника - Покровську церкву у Березній (1692) і наслідувача - Миколаївську церкву в Нових Млинах (кінець 1760-х). Не можна тут не згадати і Георгіївську церкву у Седневі (кінець XVII століття). До неї з якогось дива при реставрації добудували вежі-слупи. Чи вірне це було рішення чи ні - ніхто точно сказати не може, однак ми знаємо що у Березній та у Нових Млинах слупи зведені перед бабинцем, а у Седневі їх прибудували до бічних стін храму.

Цікавим є опис різьбленого іконостасу, визнаного мистецьким твором другої половини XVIII століття. Так, згідно з нотатками Стефана Таранушенка, впродовж 1760-х років іконостас для Вознесенської церкви було змонтовано з двох цілісних іконостасів, узятих з невідомих храмів другої половини XVII століття і першої половини XVIIІ століття. Новий іконостас мав вигляд видовженого по горизонталі прямокутника, у центральній частині увінчаного розірваним фронтоном, що вписувався у трикутний абрис. Містив п’ять ярусів ікон. Розміри – близько 22 метри завширшки та 17 метрів заввишки.

Один із найбільших деревʼяних храмів Лівобережжя Вознесенська церква простояла на місці замковища 175 років. Її розібрали «за непотрібністю». Величний храм знищено більшовиками у 1930 році.

***

У 2021 році з ініціативи Олександра Савчука

Русланом Лукащуком було виконано 3d

реконструкцію Вознесенської церкви, що дозволяє оглянути втрачену памʼятку з усіх боків.

До публікації додано світлини Стефана Таранушенка та Павла Жолтовського. Детальніше в описах під фото.

Джерело