Маловідома Чернігівщина: Успенська церква у с. Линовиця

Успенська церква у селищі Линовиця, що неподалік Прилук. Освячена в 1819 році. Спорудження храму, зокрема, присвячено перемозі російської імператорської армії над військами Наполеона Бонапарта 1812 року. Поруч із входом до церкви височіла кам’яна дзвіниця. Ікони для іконостасу були написані на замовлення в Петербурзькій художній академії. Церква була усипальницею родини де Бальменів.

В 1896 році поряд з храмом було зведено будівлю церковно-парафіяльної школи.

Церква була огороджена навколо кованим парканом, котрий пізніше, у 1983 році, розібрали; частиною цього паркану огородили приміщення лікарні, а іншу частину було вкрадено для власних потреб тодішніми місцевими чиновниками.

З 1906 року опікуном церкви був Іоаосаф (Жевахов), єпископ Могильовський - син князя Давида Жевахова, вихідця з грузинського князівського роду Джавахішвілі, батько якого, князь Дмитро Жевахов, був одружений з Любов'ю Горленко, правнучкою двоюрідного брата святителя Іоасафа Білгородського.

За часів радянської влади, у 1932 році Свято-Успенську церкву було зачинено і пограбовано. Більшовики забрали всі цінні предмети з храму. Вони навіть влізли в склеп і забравши всі цінності, що були у трунах покійників, викинули їхні рештки на церковне подвір’я. Таким чином череп князя Давида Жевахова, котрого було поховано в підземеллі храму, ще тривалий час лежав на церковному подвірʼї. Пізніше приміщення храму зробили зерносховищем.

Зруйновано храм у 1985 році. Битою цеглою зі стін храму вимостили дорогу на кладовище.

«Троє жителів селища Линовиця, яким пообіцяли за руйнування церкви 25 карбованців відважились на страшне богохульство. Це були Чабан та два брата Ткаченка. Не побоявшись Божого гніву полізли знімати з церкви хреста. Під час руйнування церкви, трапилось непередбачуване. Один з робітників на прізвище Чабан, помер відразу на робочому місці. За свідченням очевидців, після того як він, перебуваючи на висоті заніс над собою молот для руйнування храму впав з драбини на землю що й стало причиною смерті. Яків Ткаченко стягуючи хрест з куполу за допомогою мотузки на землю відчув, що його долоня всохла залишившись на завжди стиснутою в кулак на спогад про те, що він руйнував Божий Храм. Інший наймит, Василь Ткаченко, осліп наступного дня. Водій екскаватора який руйнував Успенську церкву помер через декілька місяців».

Храм відбудований на тому ж місці та освячений у день храмового свята Успіння Богородиці у 1995 році.

[За матеріалами диякона линовицької церкви Андрія Павлушенка]

Джерело