Цікава історія: Красна площа у Чернігові

У давньоруські часи територія Красної площі входила до окольного граду – торгово-ремісничого району Чернігова. Тогочасний адміністративний, діловий і культурно-релігійний центр міста перебував у межах його укріпленої частини – Валу та Дитинця. Але окольний град теж був густонаселеною частиною міста з житловою та господарською забудовою, тут мешкали ремісники. Розташована поруч була головним місцем торгівлі. Цю місцевість з тих часів так і називали – Торг, Торжок.

Наприкінці XII – на початку XIII ст. тут з’явилася П’ятницька церква. Припускають, що її творцем був відомий зодчий Петро Мєлонєг, а засновниками ‒ місцеві купці, бо збудована вона «на Торгу» й названа на честь покровительки торгівлі — Параскеви П’ятниці. Після монголо-татарської навали та зруйнування Чернігова в 1239 р. населення міста скоротилося в рази: в наступні століття основне життя вирувало в межах Валу. А сама місцевість до кінця XVII ст. перебуватиме в запустінні. 

Однак у XVIII ст. містяни заселятимуть  навколишні території, бо в межах Валу було затісно. У другій половині XVIII ст. Красна площа залишалася відомою під назвою П’ятницьке поле. Згадується про міщанина Г. Лопату, який у січні 1758 р. заставив городничому «свободную будку на Пятницком поле». Чернігівський старожил Дмитро Грембецький на початку XIX ст. повідомляв, що територія навколо П’ятницької церкви та «старого» базару була густо заселена. Тут мешкали родини давніх чернігівських ремісників: Лопат, Лежнів, Колядинських, Орлів, Калиток, Ковбас та ін. 

П’ятницька церква була головним храмом однойменного монастиря, який діяв із середини XVII ст. як жіноча обитель. Її забудова на планах XVIII ст. фіксується між сучасними вулицями Шевченка та Полуботка. У 1786 р. монастир закрили, його дерев’яні споруди розібрали, а церква Параскеви П’ятниці з кінця XVIII  ст. перетворилася на головний храм Торгової площі. Площа стала основним місцем торгівлі після того, як у 1799 р. чернігівська фортеця втратила своє військове значення та була ліквідована. 

З початку XIX ст. Красна площа розвиватиметься як адміністративний, торгово-підприємницький і, водночас, – культурно-релігійний осередок Чернігова. Вона охоплюватиме територію колишнього П’ятницького монастиря, саму площу і територію сучасного Магістратського скверу. З початку XIX ст. формується її архітектурний ансамбль. 

У 1799 р. збудоване приміщення для міської Думи на землі, відчуженій у купця В. Леонтьєва за відповідну компенсацію. Споруда, зведена за проєктом архітектора Антона Карташевського, мала один поверх і ротонду. У 1886 р. надбудували другий поверх. Сучасного вигляду вона набула у 1930-х рр., коли зробили третій поверх, а ротонду розібрали. Нині тут розміщується Управління Нацбанку України в області (здається, не нацбанк, а судова охорона). Приміщення нинішньої міської ради збудоване в 1908 р. В ньому розмістилося міське управління Державного банку.

У 1814 р. зведено невелику кутову будівлю для губернських установ, яка розміщувалася на розі сучасних вулиці Шевченка та проспекту Миру. З 1860-х рр. тут знаходилася губернська земська управа. У 1908–1910 рр. до її південної стіни прибудували трьохповерховий будинок в стилі неокласицизму по тодішній вулиці Святославській. У 1860 р. зведено будівлю поліцейського управління з квартирою поліцмейстера, де сьогодні - міська прокуратура. А поряд у 1897‒1898 рр. збудована водонапірна башта. 

Читати далі