Загиблі герої Чернігівщини: Чигарєв Іван. Кордик Володимир. Бушура Євген

Іван Леонідович Чигарєв народився 3 листопада 1979 року в селі Таужне на Кировоградщині. Навчався в місцевій школі. Після закінчення школи вступив до Гайворонського ПТУ за спеціальністю тракторист. Працював у колгоспі з 1996 року.

У 2006 році переїхав до Чернігова, де створив сім’ю. Подружжя виховувало двох синів.

Працював в охороні підприємств АТБ, "Екомаркет", "Сільпо". Останні роки працював у ТОВ "Авто-хіт".

У травні 2025 року чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Воював у складі 103-ї бригади. У серпні родина отримала сповіщення, що Іван зник безвісти. Днями результати ДНК-експертизи підивердили, що боєць загинув 20 серпня 2025 року внаслідок мінометного обстрілу біля села Павлівка Сусмської області.

Поховали Івана Чигарєва у Чернігові на кладовищі "Яцево".

Володимир Миколайович Кордик народився 10 травня 1987 року в селі Вихвостів.  Навчався у Вихвостівській школі, потім у Тупичівській школі. Закінчив ПТУ №18 у Чернігові.

Під час повномасштабного вторгнення долучився до Сил оборони. Служив солдатом, водієм-електриком 1-го екіпажу безпілотних літальних комплексів.

Загинув Володимир Кордик 12 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Добропілля Покровського району Донецької області.

Поховали його у Вихвостові. У нього залишилися дружина, двоє дітей, мати, рідні сестри та брати.

Під час виконання бойового завдання з захисту територіальної цілісності України в ході ведення бойових дій в районі населеного пункту Вільне Покровського району Донецької області, 19 квітня 2026 року, загинув солдат Бушура Євген Олександрович.

Народився Герой 18 червня 1993 року в місті Остер Чернігівської області. З 1999 по 2010 роки навчався в Остерській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Після школи навчався в Куликівському професійному аграрному ліцеї на водія.

В 2015 році приймав участь в Антитерористичній операції на сході України.

Після повернення працював в м. Києві будівельником.

06 грудня 2025 року, був призваний на військову службу за мобілізацією Київським міським ТЦК та СП та пішов захищати рідну землю від ворожої агресії.

Вдома на солдата чекали: батько, мати та сестра.

Світлі спогади про Євгена Олександровича назавжди залишаться у серцях рідних, друзів, побратимів, усіх, хто його знав, любив та шанував.