Скорботні жнива війни: Мешков Віталій. Бенько Микола. Сєрий Сергій

Віталій Мешков народився 1 червня 1986 року.

Навчався в Довжицькій середній школі. Після закінчення 9 класу працював у місцевому сільгосппідприємстві та на будівельних роботах.

У жовтні 2023 року долучився до лав ЗСУ. У грудні під час артобстрілу зазнав поранення під Авдіївкою Донецької області.

"Пролікувався, через деякий час повернувся на службу. Та, на жаль, війна тяжко вплинула на здоров'я та морально-психологічний стан захисника. Помер Віталій Мешков 19 квітня 2026 року", — пишуть на сторінці старостинського округу.

Попрощалися з чоловіком 23 квітня.

Бенько Микола Іванович народився 18 грудня 1991 року в селі Калюжинці Прилуцького району (колишній Срібнянський район) Чернігівської області у звичайній українській родині. Згодом сім'я Бенько переїхала на постіне місце прооживання в село Сокиринці Прилуцького району Чернігівської області. Вже тут у 1997 році маленький Миколка пішов до першого класу Сокиринської ЗОШ І-ІІІ супенів. Саме в шкільні роки хлопчик проявляв наполеглевість і силу характеру, які проніс через усе життя. Він був справедливим, щирим, товариським і добрим. Миколу поважали друзі та однокласники, цінували рідні.

 Після закінчення 11 класів, в пепіод з 2008 по 2010 роки навчався в Прилуцькому професійному ліцеї за спеціальністю: "Муляр-штукатур". Строкову військову службу не проходив. Відразу по завершенню навчання розпочав свою трудову діяльність різноробочим у СТОВ "Батьківщина". А вже через деякий час у пошуках кращого життя переїхав до Києва, де проживав і працював.

22.06.2025 року Бенько Микола був призваний до Збройних Сил України на військову службу за мобілізацією одним з ТЦК міста Києва. Мав звання - старший солдат.

Так склалися життєві обставини, що батьки Миколи Івановича рано пішли з життя. Власної родини Микола створити ще не встиг.

18.04.2026 року під час перебування у щорічній основній відпустці, військовий помер внаслідок падіння з вікна багатоповерхового житлового будинку в місті Києві. Прощання з померлим земляком-військовослужбовцем відбулося 24 квітня 2026 року. Поховали Миколу Івановича в рідному селі Сокиринці на центральному кладовищі, поряд з могилами батьків.

Солдат Сергій Сєрий (1990 р.н.) народився та виріс в Козарах. Закінчив сільську школу та професійну освіту - автомуляра здобував у столиці. Певний час працював за професією, потім проходив строкову службу, працював автоекспедитором.

Згодом повернувся до рідного села, працював різноробочим у лісництві.

Був мобілізований у 2023 році. Після проходження навчання, брав участь у бойових діях на Донеччині. Після отриманого поранення проходив лікування та реабілітацію в лікувальних закладах області та України. У жовтні 2025 року звільнився з лав ЗСУ за станом здоров’я. Однак продовжував лікування.

На жаль, 24 квітня Сергій помер в лікарні Ніжина.