Загиблі герої Чернігівщини: Волков Артем. Шкурко Петро. Кравченко Павло

Волков Артем Андрійович народився 20 червня 1991 року в Городні. Навчався в Городнянській ЗОШ №2. У 2009 році закінчив Державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернігівське вище професійне училище». Його знали як щиру, добру та відповідальну людину, турботливого батька, сина та брата.

До лав Збройних Сил України вступив у серпні 2021 року. Побратими знали його як мужнього, відважного та відповідального командира та надійного товариша, який завжди був поруч зі своїми підлеглими та до останнього виконував свій військовий обов’язок.

У 2022 році після початку повномасштабного вторгнення тримав оборону міста Чернігова. За що був нагороджений рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 09.07.2025 року відзнакою територіальної громади міста Чернігова медаллю «За оборону Чернігова».

Восени 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині отримав поранення.

Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 18.07.2023 року відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест».

04 квітня 2026 року його життя обірвалося під час виконання бойового завдання на Дніпропетровщині.

У скорботі залишилися найрідніші люди — мати, брат, донька, а також рідні, друзі та всі, хто знав і поважав Артема.

Петро Шкурко народився 14 березня 2002 року в селі Вороньки. Навчався у Вороньківській школі. Після закінчення школи навчався в ДПТНЗ «Куликівський професійний аграрний ліцей» та в Мринському ліцеї — за спеціальностями «Слюсар-ремонтник» й «Тракторист-машиніст».

У 2021 році був призваний на строкову військову службу в Національній Гвардії України.

21 липня 2023 року 21-річний хлопець добровільно вступив до лав Збройних Сил України.

Через сім місяців служби, 6 лютого 2024 року, солдат Петро Шкурко не повернувся із бойового завдання в  Донецькій області. З того часу вважався зниклим безвісти. У квітні 2026 року, після проведення експертизи, було підтверджено загибель Героя.

У воїна залишилися мати, брати та рідні.

18 квітня 2026 року  загиблий воїн повернувся додому «на щиті».

Церемонія поховання воїна відбулася на міському кладовищі — Якушкове.

Павло Кравченко народився 7 лютого 1994 року у Славутичі. Навчався у школі №3.Закінчив Чернігівське вище професійне училище №15. Працював слюсарем Центральної котельні КП «УЖКГ», потім у супермаркетах АТБ та Фора.

Доброволець Добровольчого формування територіальної громади Славутича з березня 2023 року мобілізований до лав Збройних сил України. Пройшов військовий вишкіл у навчальному центрі «Десна» імені князя Ярослава Мудрого. Воював на Оріхівському напрямку Запорізької області. Під час виконання бойового завдання, загинув 20 квітня 2024 року біля населеного пункту Роботино Запорізької області.

Кравченку Павлу посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славутича».