Загиблі герої Чернігівщини: Вітченко Олександр. Фомін Павло. Жернокльов Микола

Вітченко Олександр Сергійович, Народився 24 липня 1992 року в місті Ріпки (Чернігівська область).

      У 1994 році разом з родиною переїхав до села Нова Басань Бобровицького району, де пройшли його дитячі та шкільні роки.   Після здобуття базової середньої освіти в Новобасанській школі №1, в 2008 році успішно склав іспити та вступив на навчання до Ніжинського агротехнічного інституту на відділення з підготовки молодших спеціалістів, після завершення якого отримав професійну спеціальність у сфері експлуатації та ремонту машин.

      Після проходження строкової військової служби повернувся до рідного села. Працював за набутою спеціальністю автомеханіком. В спілкуванні завжди відзначався толерантністю та добротою, був надійним товаришем, мав багато друзів. Серед односельців та колег по роботі мав репутацію порядної, чуйної людини та справжнього майстра своєї справи. Був люблячим сином, надійним братом та турботливим батьком.

      Здійсненню планів майбутнього завадило повномасштабне вторгнення російських військ в Україну. 01 вересня 2022 року був призваний на військову службу до Збройних Сил України Ніжинським РТЦК та СП.

      Більше двох років захищав небо над Україною в складі 96-ї зенітної ракетної Київської бригади Повітряних сил України, перебуваючи на посаді старшого оператора зенітної ракетної установки. Враховуючи здобутий військовий досвід та авторитет, 01 лютого 2025 року був переведений до складу 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Збройних сил України та призначений на посаду командира відділення взводу протитанкових ракетних комплексів 1-го стрілецького батальйону бригади. Був командиром, на якого побратими по зброї могли покластися у найважчі хвилини.

      29 березня 2025 року, зберігаючи відданість військовій присязі на вірність українському народу, захищаючи свободу і незалежність України, стримуючи штурмові дії російських окупантів, загинув біля населеного пункту Надіївка Покровського району Донецької області.

      Похований 06 квітня 2026 року в селі Нова Басань (Ніжинський район, Чернігівська область).

Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).

1 квітня 2026 року, виконуючи військовий обов’язок, на Харківщині загинув захисник України — ФОМІН Павло Віталійович.

Павло народився 27 вересня 2002 року в селі Олександрівка Семенівського району Чернігівської області. Частину дитинства провів у місті Миколаїв разом із мамою. Після її передчасної смерті повернувся до рідного села, де його виховувала тітка.

Навчався в Олександрівській середній школі, згодом здобував освіту у Щорському училищі за спеціальністю «лісове господарство». Після навчання працював у Києві, шукаючи свій шлях у житті.

У 2025 році Павло став на захист України, долучившись до лав Збройних Сил. Вірний присязі, він до останнього виконував свій обов’язок перед державою.

Його життя обірвалося занадто рано…

Світлий, щирий, з непростою долею, але сильним серцем — таким він назавжди залишиться у пам’яті тих, хто його знав.

У зв’язку з повномасштабною війною його родина була змушена залишити рідний дім і як внутрішньо переміщені особи переїхати до села Бирине Новгород-Сіверської міської територіальної громади.

Микола Жернокльов народився 21 травня 1982 року.

Загинув 25 березня 2026 року під час виконання військового обов’язку.

Поховали захисника в рідному селі Яблуневе Ніжинського району.