Загиблі герої Чернігівщини: Вітченко Олександр. Фомін Павло. Жернокльов Микола
Минув майже рік невідомості й болісного очікування, і ось тепер Олександр повертається на рідну землю… на жаль, на щиті…
Сержант Олександр Вітченко майже 3 роки мужньо виконував обов’язки старшого оператора зенітної ракетної «Київської» бригади Повітряних сил ЗСУ. Згодом був призначений командиром відділення взводу протитанкових ракетних комплексів.
29 березня 2025 р під час бойових дій у районі населеного пункту Надіївка Покровського району Донецької області, внаслідок штурмових дій противника, Олександр разом із побратимом зник безвісти…
Майже рік надії й болю… І лише за результатами ДНК було підтверджено найстрашніше…
Олександр був доброю, щирою, чуйною людиною, мав багато друзів, був люблячим сином, братом, чоловіком і батьком.
Його світла пам’ять назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав і любив…
У скорботі залишилися батьки, син, брат із родиною…
Павло народився 27 вересня 2002 року в селі Олександрівка Семенівського району Чернігівської області. Частину дитинства провів у місті Миколаїв разом із мамою. Після її передчасної смерті повернувся до рідного села, де його виховувала тітка.
Навчався в Олександрівській середній школі, згодом здобував освіту у Щорському училищі за спеціальністю «лісове господарство». Після навчання працював у Києві, шукаючи свій шлях у житті.
У 2025 році Павло став на захист України, долучившись до лав Збройних Сил. Вірний присязі, він до останнього виконував свій обов’язок перед державою.
Його життя обірвалося занадто рано…
Світлий, щирий, з непростою долею, але сильним серцем — таким він назавжди залишиться у пам’яті тих, хто його знав.
У зв’язку з повномасштабною війною його родина була змушена залишити рідний дім і як внутрішньо переміщені особи переїхати до села Бирине Новгород-Сіверської міської територіальної громади.
Загинув 25 березня 2026 року під час виконання військового обов’язку.
Поховали захисника в рідному селі Яблуневе Ніжинського району.
Коментарі
Дописати коментар