Загиблі герої Чернігівщини: Білоус Юрій. Горбонос Юрій. Супрун Сергій

БІЛОУС Юрій Іванович Народився 22 листопада 1989 року в місті Марганець (Дніпропетровська область).

      Дитячі та юнацькі роки пройшли в рідному місті. Батьки з дитинства виховували сина відповідальною, порядною та чесною людиною. Після закінчення Марганецької загальноосвітньої школи вступив на навчання до Запорізького професійного ліцею залізничного транспорту, успішно завершивши навчання в якому в 2007 році отримав спеціальність електрогазозварника ручного зварювання. Свій трудовий шлях розпочав відразу після завершення навчання на посаді монтера залізничних колій на металургійному комбінаті ПАТ «Запоріжсталь». Не боявся важкої праці та завжди сумлінно виконував свої обов’язки. У 2010 році створив власну сім’ю. Найбільшою радістю у житті Юрія стало народження сина, якому він присвячував усю свою батьківську любов та турботу. В 2016 році перейшов працювати на електрометалургійний завод ПрАТ «Дніпроспецсталь». З 2019 року працював різноробочим в одному з підприємницьких центрів, залишаючись надійною опорою для своїх рідних та близьких.

      19 березня 2024 року був призваний на військову службу по мобілізації, ніс службу у лавах Збройних Сил України. Свій шлях воїна-захисника розпочав курсантом у навчальній частині 260-ї окремої бригади територіальної оборони «Хортиця», де під керівництвом досвідчених бойових офіцерів опановував військову справу. Приймав участь в бойових діях по захисту України на посаді стрільця-помічника гранатометника 1-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти 110-ї окремої бригади територіальної оборони.

      19 травня 2024, зберігаючи відданість військовій присязі на вірність українському народу, солдат Білоус Юрій Іванович разом зі своїм військовим підрозділом в важкому бою біля населеного пункту Берестове Харківської області отримав поранення несумісні з життям.

      Похований 07 квітня 2026 року в селі Вороньки (Ніжинський район, Чернігівська область).

14 липня 2025 року, під час виконання бойового завдання, загинув Герой ГОРБОНОС Юрій Вікторович, житель Борзни. Довгий час він вважався зниклим безвісти, і ось тепер ми, з глибоким болем у серці, змушені прощатися з ним назавжди.

Юрій народився 9 лютого 1993 року в Борзні. Його дитинство і юність пройшли серед рідних людей, на рідній землі. Закінчивши 11 класів Борзнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів у 2010 році, він продовжив навчання в Сосницькому професійному аграрному ліцеї, де отримав необхідні знання та навички для подальшого життя.

З 2011 року Юрій Вікторович служив у лавах Збройних Сил України, проходячи строкову службу до 2012 року. Однак його відданість Батьківщині не обмежувалася лише службовими роками. З початком війни на сході України Юрій став учасником антитерористичної операції, захищаючи рідну землю від агресора в 2014-2015 роках. Його мужність і відвага тоді стали частиною великої боротьби за незалежність нашої країни.

З початком повномасштабної війни, у 2023 році, Юрій був мобілізований і знову став на захист рідної землі. Він завжди був спокійним, врівноваженим і відповідальним, на нього можна було покластися в найскладніших ситуаціях. Його вірність обов’язку, працелюбність і компанійський характер залишили глибокий слід у серцях усіх, хто мав честь його знати. Вільний час Юрій любив проводити на природі, зокрема захоплювався риболовлею, знаходячи в цьому мир і спокій.

Пам’ять про Героя, який не шкодував себе заради того, щоб ми могли жити в мирній Україні, житиме в наших серцях. Його подвиг, його вірність Україні та її народу, не будуть забуті.

Без одного сина залишилася матір, без брата – брат, а також дружина та малолітня донька.

Солдат Сергій Супрун народився 7 квітня 1992 року в селищі Коломійцівка Чернігівської області. Працював в агрофірмах "Нива", "Агропрогрес", а згодом — в охоронній галузі у Броварах.

З початком повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав Збройних Сил України. Служив на посаді стрільця-помічника гранатометника стрілецької роти.

Загинув 20 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Попрощалися та поховали військового у рідному селищі.