Скорботні жнива війни: Сластьон Олександр. Шкарлат Яна. Захарченко Олександр

Під час проходження військової служби, поблизу населеного пункту Журавне Охтирського району Сумської області, 18 квітня 2026 року, помер солдат Сластьон Олександр Сергійович.

Народився Олександр Сергійович, 27 квітня 1994 року в селі Пилятин Козелецького району Чернігівської області.

Середню освіту здобув у Пилятинській ЗОШ. Потім вступив на навчання до Козелецького технікуму ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету.

Проходив війському строкову службу.

Працював в комерційних структурах селища Козелець.

23 січня 2026 року був призваний Ніжинським РТЦК та СП Чернігівської області. 18 квітня 2026 року життя військовослужбовця обірвалось.

Олександр Сергійович назавжди залишився вірним військовій присязі, адже, беручи участь в захисті нашої Батьківщини, захищаючи кожного з нас віддав найцінніше – своє життя.

Вдома на солдата чекали: мати, сестри та бабуся.

Яна Шкарлат народилася 23 січня 1995 року в селі Калюжинці. До 9-го класу навчалася в школі у Сокиринцях. Її класна керівниця Тетяна Коваленко пригадує, що Яна була доброю та привітною дівчинкою.

"Для мене Яночка — лише моя учениця, але я не можу підібрати жодного слова, щоб передати той жах, який я відчуваю від втрати цієї дитини. Тепер тобі, Яночко, не болить. Свій біль і страждання ти залишила тут, на землі, своїй мамі, бабусі, рідним і всім нам", — говорить Тетяна Коваленко.

Після закінчення школи Яна з родиною переїхала до Прилук та навчалася в гуманітарно-педагогічному фаховому коледжі за спеціальністю "Журналістика". Вищу освіту вона здобувала в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова. Працювала на різних підприємствах у Прилуках та Києві. Так про неї згадує колишній колега Віктор Денисенко.

"Є люди, яких запамʼятовуєш одразу, — такою була Яна. Її усмішка щира, відкрита, харизматична, в мене зараз просто перед очима. Як я казав, що Яна на 32 зуби. Яна була душа нашого колективу. Коли ми почули цю звістку, сказати, що ми були шоковані, — це не сказати нічого. Яна — це людина, на яку можна було покластися у всіх справах: робочих чи не робочих. Надзвичайно відповідальна людина. Такою вона залишиться в нашій пам'яті", — каже Віктор Денисенко.

 У серпні 2024 року Яна Шкарлат підписала контракт із Силами безпеки і оборони України.

"Так сталося, що дуже мало часу вона служила, але і за цей час показала, якою є: сильною, відповідальною людиною, чудовим офіцером, який до останнього дня виконував завдання із захисту Батьківщини. З гордістю носила звання старшого лейтенанта. Наразі посмертно присвоєно звання «капітан». Нехай, як сьогодні буде болісно і гірко, але ми не маємо права зупинятися в своїй справі, втрачати бойовий дух, бо ворог має знати, що за смерть, яку він нам приніс, він отримає те саме", — говорить один із побратимів Яни, військовослужбовець Сил безпеки і оборони України.

 Після атаки росіян на Прилуки троюрідна сестра Дана Голобородько розповідала Суспільному, що з 65% опіків тіла Яну спочатку доправили до Чернігова, потім госпіталізували до лікарні у Вінниці, а згодом відправили до Німеччини.

"Неймовірно світла людина. Є такі люди, їх дуже мало, в яких немає нічого поганого. Яна — одна з них. Я навіть не можу уявити, яке пекло проходить зараз мама, чоловік, бабуся. Їм тільки триматися", — говорить Дана Голобородько.

Яну поховали в селі Сокиринці.

Отримала звання капітана Сил безпеки і оборони України посмертно.

Олександр Володимирович Захарченко народився 26 квітня 1979 року в Чернігові. Навчався у школі №13, потім — у ПТУ №15. 2001 року закінчив Кооперативний технікум.

Працював на заводі "ЧеЗаРа", ВАТ "Ясен". Був приватним підприємцем.

У ЗСУ служив оператором взводу протитанкових ракетних комплексів. Помер у квітні 2026 року.

Попрощалися та поховали Олександра Захарченка в Чернігові на кладовищі у Ялівщині.