Загиблі герої Чернігівщини: Рабощук Юрій. Лисиця Микола. Пасюра Ігор

Юрій Григорович Рабощук народився 22 листопада 1974 року у Чернігові. Закінчив місцеву школу №15.

З 1993 року проходив строкову службу, звільнився у 1995 році.

З 1995 до 2017 року працював в "Чернігівському слідчому ізоляторі" на посаді молодшого інспектора відділу інженерно-технічних засобів охорони.

Був одружений, мав двох дітей.

У грудні 2025 року Юрія Рибощука мобілізували до лав ЗСУ.

Загинув воїн 18 березня 2026 року.

Поховали бійця у Чернігові на кладовищі "Яцево".

Микола Миколайович Лисиця народився 10 лютого 1979 року в селі Солонівка, Городнянського району (нині Городнянська громада, — ред.).

У 1985 році пішов до Чернігівської загальноосвітньої школи №12, де закінчив 8 класів.

Був призваний до війська у 1997 році. Після служби повернувся до Чернігова. Працював у фірмі "Профбетон".

Не одружений, дітей немає.

У 2022 році під час повномасштабного вторгнення допомагав людям у відновленні пошкоджених будівель, доставкою води, продуктів і дров.

Мобілізували чоловіка у 2026 році.

Загинув Микола Лисиця під час виконання бойового завдання 18 березня 2026 року.

Поховали воїна у Чернігові на кладовищі "Яцево".

Ігор Пасюра народився 14 грудня 1979 року в місті Бахмачі. Закінчив Бахмацьку загальноосвітню школу №4. Після школи працював у сільськогосподарському підприємстві в селі Бахмач-2, згодом здобув спеціальність тракториста та механіка. Працював у Києві, де займався ремонтом вантажних автомобілів, був робітником на станції Бахмач, працював охоронником.

10 жовтня 2024 року був призваний на службу у Збройні Сили України.

24 грудня 2024 року, мужньо виконавши свій військовий обов'язок, Ігор загинув на території Курської області рф.

Він був люблячим сином і братом, доброю та працьовитою людиною, на яку завжди можна було покластися.

Ігор Пасюра віддав своє життя за Україну, за наше майбутнє, за мир і свободу кожного з нас. Його мужність, відданість і сила духу назавжди залишаться прикладом справжнього героїзму.