Загиблі герої Чернігівщини: Шатан Дмитро. Бочаров Іван. Падун Олександр

Шатан Дмитро Ігорович народився 1 грудня 1991 року в селі Анисів Чернігівського району Чернігівської області.

У 1998 році пішов до першого класу Анисівської загальноосвітньої школи. Після закінчення 9 класів продовжив навчання у Чернігівському радіомеханічному технікумі, де здобув спеціальність автомеханіка. Свою професію обрав свідомо, працював за фахом і постійно вдосконалював професійні навички.

Має сина Святослава, 2019 року народження.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року Дмитро одним із перших став до лав добровольців, щоб захищати рідну землю. У складі самооборони він мужньо боронив рідне село та Чернігівщину від ворога.

У червні 2024 року добровільно приєднався до 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади та був направлений на один із найгарячіших напрямків фронту — Курахівський. Згодом його підрозділ передислокували на Покровський напрямок.

17 жовтня 2024 року Дмитро Шатан загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи суверенітет та незалежність України. Деякий час вважався безвісти зниклим.

Молебень за полеглим відбулася у Катерининській церкві 18 вересня о 10:00 год. Поховали  Героя на  кладовищі в місті Чернігові.

З дитинства дмитро вирізнявся працьовитістю, відповідальністю та чесністю. Він щиро любив техніку, займався улюбленою справою й невпинно працював задля здійснення своїх мрій. Його відданість, мужність і боротьба за правду назавжди залишаться прикладом для рідних, друзів та односельців.

Іван Бочаров народився 25 жовтня 1985 року в місті Прилуки.

Навчався в Прилуцькому ліцеї №5 імені В. А. Затолокіна.

Після школи вступив до Прилуцького технічного фахового коледжу за спеціальністю "газопостачання".

Працював в Нафтогазодобувному управлінні "Чернігівнафтогаз" Акціонерного товариства "Укрнафта", на комунальному підприємстві "Прилукитепловодопостачання" та на Прилуцькому заводі "Пластмас".

12 листопада 2024 року його призвали на військову службу по мобілізації.

Загинув 16 січня 2025 року в районі населеного пункту Свердліково Курської області.

Попрощалися з Іваном Бочаровим у Прилуках 19 вересня. У нього залишилась мати, двоюрідні брати й сестра.

Олександр Падун народився 14 вересня 1978 року в селі Коломійцівка на Носівщині (нині Макіївської громади). Певний час проживав у селі Іванівка.

Протягом 1993–1994 років навчався в Миколаївській загальноосвітній школі. У 1995 році став до лав Збройних Сил України, де проходив службу в роті почесного караулу.

З 8 вересня 2024 року Олександр вважався зниклим безвісти.

14 вересня цього року в результаті збігу ДНК його загибель підтвердили.

Чоловік загинув, виконуючи бойове завдання на Донеччині, поблизу населеного пункту Водяне.

Попрощалися та поховали Олександра Падуна у селі Коломійцівка 19 вересня.