Історії Воїнів: воїн на псевдо "Мандарин"

До війни працював автослюсарем, а потім комірником на складі. Нині – командир гармати САУ 2С1 «Гвоздика». Це історія воїна з села Марківці, що на Чернігівщині, на псевдо Мандарин.

Коли розпочалося вторгнення, його село пережило окупацію: розбиті мости, відрізані шляхи, колони ворожої техніки й місяць без світла, виїхати можливості не було.

Бойовий шлях розпочався у 2024 році, коли Мандарин підписав контракт через Ніжинський ТЦК та СП і долучився до лав 44-ї ОМБр, потім пройшов навчання в Латвії та фахову підготовку артилериста, і знову повернувся до своєї бригади, де проходить службу й нині.

Перший бій Мандарин прийняв на Харківщині, далі – Донеччина. Основне завдання його підрозділу – прикривати піхоту під час штурмів. Найбільші виклики – FPV-дрони й артилерія ворога.

В одному з боїв екіпаж командира врятував САУ під масованими атаками дронів і обстрілами:

«Це був штурм, за день ми випустили близько 40 снарядів. Близько четвертої ранку зробили ще один постріл, а о шостій – ще п’ять. У відповідь до нас прилетіли 12 FPV-дронів, які били майже до вечора. Дрони пробивали сітку й намагалися уразити машину. Коли чули, що тихо, підбігали, накривали її гілками, коли прилітали нові дрони й зривали маскування – ми гасили вогонь і знову прикривали. Потім почала обстріл ствольна артилерія. Один снаряд ліг у метрі від машини, зрізав дерево, уламки пішли в інший бік. Увечері техніку вдалося вивезти. Машину врятували, всі залишилися неушкоджені».

За це Мандарин був нагороджений відзнакою «Хрест хоробрих» від командира бригади.

Його найбільша мотивація – сім’я. У воїна двоє дітей, і він мріє, щоб вони жили в мирі й ніколи не бачили жахів війни.

Джерело