Загиблі герої Чернігівщини: Мирний Сергій. Філімоненко Владислав. Зацнов Андрій

Народився Мирний Сергій Миколайович 25 червня 1974 року в Борзні. Ще з дитячих років його захоплювало небо й польоти – мрії про висоту завжди вели його вперед. Після закінчення Борзнянської середньої школи Сергій Миколайович здобув вищу освіту в Ніжинському педагогічному університеті ім. Миколи Гоголя за спеціальністю «Вчитель хімії та біології», який закінчив із відзнакою у 1995 році.

Майже відразу він повернувся до рідного міста та розпочав працювати вчителем хімії Борзнянської школи-інтернату. Щира любов до знань і невтомна праця швидко зробили його не лише гарним педагогом, а й заступником директора. Паралельно продовжував навчання в Сумському державному аграрному університеті, здобуваючи фах «Економіка та фінансування».

Згодом його допитливий розум і вміння бачити перспективу привели до власної справи, пов’язаної з комп’ютерами та оргтехнікою. Сергій Миколайович присвятив цьому більшу частину життя, залишаючись завжди уважним до людей, відкритим до нових знань і готовим підтримати кожного, хто потребував допомоги.

Та коли країна покликала – без вагань став до захисту Батьківщини. З травня 2015-го по листопад 2016 року він брав участь в АТО, пройшовши через найважчі випробування війни. Повернувшись додому, знову взявся за свою справу, але назавжди залишився воїном у душі, справжнім патріотом, який понад усе цінував мир і свободу.

З початком повномасштабного вторгнення Сергій Миколайович, маючи бойовий досвід, став добровільно на захист України. Постійно допомагав бойовим побратимам. Та сьогодні його земний шлях обірвався. У полеглого Воїна залишилися 19-річна донька, любляча матір, брат і племінники – родина, яка була для нього найбільшим скарбом. Для всіх, хто його знав, він назавжди залишиться добрим, щирим, мудрим, працелюбним. Людиною світлого серця й твердого характеру, яка вміла любити й надихати, яка стояла на варті нашого спокою, аби ми й надалі чули дитячий сміх і бачили мирне небо.

Зацнов Андрій народився 13 грудня 1995 року в селі Невкля. Закінчив Тупичівську загальноосвітню школу, після якої почав працювати.

У 2016 році чоловік підписав контракт і став на захист Батьківщини. Служив у зоні АТО три роки.

У 2024 році Андрій знову став на захист України, служив на Донецькому напрямку в селі Урожайне Волноваського району. Був старшим навідником вогневого ураження 1-го штурмового взводу штурмової роти.

З 16 березня 2024 року по 16 вересня 2025 року Андрій Зацнов вважався зниклим безвісти.

23 вересня у Городнянській громаді оголосили День жалоби.