Скорботні жнива війни: Луценко Валерій. Дейнеко Вадим. Червинський Руслан

Луценко Валерій Михайлович народився 6 січня 1967 року. Пройшов через пекло війни в Афганістані. У 2014 році, коли російська агресія прийшла на українську землю, 2 серпня став на захист Батьківщини у складі сил АТО. Був тяжко пораненим у боях під Дебальцевим і згодом комісований. Та навіть це не зламало його дух.

19 квітня 2023 року він знову добровільно пішов на фронт, аби боронити Україну від російського вторгнення. Воював на різних напрямах, ніколи не ухилявся від небезпеки.

10 вересня 2025 року Захисник Валерій Луценко помер через важку хворобу. Валерій Михайлович був людиною з добрим серцем, сильним духом і невичерпною вірою в перемогу.

У Валерія Михайловича залишилася дружина, син та брат. Висловлюємо щирі слова співчуття родині спочилого Захисника України. Вся громада сумує разом з вами.

Під час проходження військової служби 11 вересня 2025 року помер від ускладнення здоров’я сержант Дейнеко Вадим Володимирович.

Народився Герой 1 січня 1985 року в селі Сираї. Тут він зростав, навчався у місцевій школі.

Після школи проходив строкову службу з 2003 року по 2004 рік.

Закінчив Академію патрульної поліції та деякий час працював у поліції м. Києва.

Від 2005 року по 2010 рік працював ТОВ «Бейкері Фуд Індастрі».

А з 2010 року по 2022 рік працював водієм в КП «Шляхоексплуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Подільського району» м. Київ.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 20 травня 2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією ІІ відділом Чернігівського РТЦК та СП та пішов захищати рідну землю та наших дітей від ворожої агресії. Захищав Чернігівщину, Сумщину та був на східному напрямку.

Удома на солдата чекали: мати, батько, дружина та доньки.

Народився Червинський Руслан 30 травня 1983 р. у м. Щорс (Сновськ). Закінчив Щорську загальноосвітню школу №1. Потім навчався у Чернігівському державному технологічному університеті за спеціальністю «товарознавство та комерційна діяльність». Закінчив військову кафедру. У мирному житті працював у галузі будівництва.

В серпні 2022 року Руслан Червинський був призваний за мобілізацією на військову службу до лав Збройних Сил України і не вагаючись став на захист рідної землі. Учасник бойових дій.

8 вересня 2025 року серце Героя не витримало випробувань і боротьби, воно перестало битися, залишивши по собі біль і невимовний сум.