Загиблі герої Чернігівщини: Номерчук Андрій. Стіпон Олександр. Зубчик Єгор

Андрій Номерчук народився 4 грудня 1997 року в Андріївці (нині Михайло-Коцюбинської громади).

Закінчив місцеву школу. Потім поїхав навчатися.

Повернувшись, долучився до лав ЗСУ, був інструктором у "Десні". А з початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини у складі полку "Азов". Воював на Бахмутському напрямку.

У 2024 році одружився. А менш ніж за два місяці — 10 вересня 2024-го — загинув. Рік його вважали зниклим безвісти, поки офіційно не підтвердили загибель.

Попрощалися з Андрієм Номерчуком у Катерининському храмі в Чернігові, поховали в рідному селі Андріївка. У захисника залишилися дружина і мати.

Старший солдат Олександр Стіпон (17.10.1972- 21.09.2025) народився та виріс в Носівці. Закінчив загальноосвітню школу №3, відслужив строкову службу і влаштувався на роботу в сільгосппідприємство імені Фрунзе трактористом, де пропрацював значний період свого життя.

З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр став на захист України. Враховуючи те, що він служив в Силах спеціальних операцій, його підрозділ виконував завдання по всій лінії фронту.

Військовий загинув в районі населеного пункту Бездрик на Сумщині. 21 вересня  2025 року захисник отримав травми несумісні з життям.

У боях на Харківському напрямку загинув наш земляк Зубчик Єгор Сергійович (10.09.1992 – 17.09.2025).

Єгор народився в Києві, там навчався. Усі канікули проводив у селі Нова Басань, адже саме звідси його батьки. У 1990 році сім’я переїхала до столиці, проте рідне село завжди залишалося особливим місцем для Єгора.

Вступив до Київського автотранспортного технікуму, а згодом здобув вищу освіту в Національному транспортному університеті, де отримав фах інженера автомобільного транспорту. Працював менеджером.

22 квітня 2023 р Єгора мобілізували до ЗСУ.

17 вересня 2025 року його життя обірвалося у бою на Харківщині.

Єгор виріс у родині патріотів. Його батько - учасник АТО.