Загиблі герої Чернігівщини: Шкурат Яків. Чаус Андрій. Кручок Дмитро

Під час захисту України загинув Шкурат Яків Михайлович, 1974 року народження, уродженець села Дробишів.

Тривалий час його вважали безвісти зниклим, та, на жаль, надія на диво не справдилася — підтверджено його загибель 19 червня 2025 року.

Андрій Чаус народився 6 лютого 1997 року в Ніжині, тут і виріс. Навчався у Ніжинській загальноосвітній школі №9. Із самого дитинства любив грати у футбол, згадує дядько. Після закінчення школи отримав фах маляра-штукатура в Ніжинському професійно-технічному училищі №2. 

До вступу на службу Андрій Чаус жив у Ніжині та працював плиточником у компанії "ETS VOLVO" у Києві. Любив робити ремонти, риболовлю та відпочивати на природі.

"Він жив у нареченої Насті, в її будинку була пожежа, то він за два тижні зробив такий ремонт, який люди роками роблять", — згадує дядько.

Друг Назар Адаменко розповів, що Андрій був доброзичливим та сміливим, ніколи не відмовляв у допомозі:

"Спогадів спільних багато з ним, хоча останнім часом він далеко був. Ми разом працювали, Андрій допомагав із роботою мені. Він за будь-який «кіпіш» був".

Андрій Чаус долучився до лав ЗСУ в березні 2022 року. Служив спочатку в Ніжинській військовій частині А 3160. З травня 2025 року став сапером 1 інженерного відділення 1 батальйону 412 окремого полку безпілотних систем "Немезіс".

Дядько згадує:

"Він ніколи не жалівся, скільки я не дзвонив. Ніколи не просив нічого, ніяку передачку, хоч і служив у гарячих точках під Покровськом, на Харківщині".

Загинув воїн 16 вересня 2025 року під час бойового завдання під Балаклією, що на Харківщині.

Поховали Андрія Чауса на Гуньківському кладовищі в Ніжині. У нього залишилися батьки, наречена, рідний дядько.

Молодший сержант Кручок Дмитро Олександрович народився 8 листопада 1997 року у Лосинівці. Навчався у місцевій школі. Як розповіла Суспільному сестра Дмитра Людмила Кручок, у дитинстві вони з братом були дуже близькими:

"Як хтось пригощав його цукеркою, то Діма говорив: «І Люді, і Люді дайте!». Він завжди думав про інших, все до останнього віддавав".

Після закінчення школи Дмитро отримав фах фармацевта у Міжнародній академії екології та медицини в Києві.

У 2017-2018 роках проходив строкову військову службу на Сумщині. До вступу в ЗСУ жив і працював у Києві касиром в супермаркеті "Сільпо". За словами матері Дмитра Наталії Кручок, в колективі його дуже любили й постійно оголошували кращим працівником. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення чоловік перейшов працювати на заправку WOG.

"Любив тварин, особливо собак, а також грати у волейбол, брав участь у змаганнях", — згадують рідні.

Дмитро Кручок вступив до лав ЗСУ в лютому 2022 року. Служив у 412-му окремому полку безпілотних систем Nemesis.

Командир батальйону на позивний "Газ" розповів Суспільному:

"Йому (Дмитру, — ред.) не треба було двічі повторювати, це була людина яка одразу знала, що робити. Фахівець своєї справи".

16 вересня 2025 року Дмитро Кручок загинув, виконуючи бойове завдання під Балаклією, що на Харківщині.

Попрощалися з бійцем 22 вересня у Ніжині, поховали на кладовищі у рідній Лосинівці. У нього залишились батьки та сестра.