Загиблі герої Чернігівщини: Сахно Сергій. Ваколя Михайло. Отрошко Олег

Сергій Іванович Сахно народився 18 липня 1979 року. Навчався у школах міста Бахмача. Працював у поліції в Києві, електриком у вагонному депо в Бахмачі, згодом — у філії «Бахмацький елеватор» ТОВ «АгроДмитрівське».

З перших днів війни Сергій добровільно став на захист Батьківщини: на військову службу був прийнятий 9 березня 2022 року. За його плечима — бойовий досвід служби в зоні проведення АТО.

Сергій Сахно свідомо став на захист України й до кінця залишився вірним своєму рішенню, проявивши справжню мужність і відвагу. Тривалий час вважався зниклим безвісти… І ось надійшла страшна звістка, яка болісно підтвердила найгірше.

Командир мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону, молодший сержант, вірний військовій присязі та українському народові, мужньо виконавши свій обов’язок, загинув 19 серпня 2024 рокув бою за Україну, її свободу та незалежність.

Михайло Юрійович Ваколя народився 09 листопада 1973 року в селі Колочава Міжгірського району Закарпатської області. Після 8-річного навчання в місцевій школі, з 1988 по 1991 роки, навчався в Міжгірському професійно-технічному училищі. Після закінчення училища працював електриком на Колочавському заводі технологічного обладнання.

З 2003 по 2006 роки Михайло Юрійович працював у ТОВ «Земля і Воля». У 2006 році сім’я переїхала в Бобровицю на постійне місце проживання.

З 2007 по 2024 рік працював у м. Київ на АЗС оператором 2 розряду.

09 липня 2024 року Михайло Ваколя був призваний на військову службу і приступив до виконання своїх обов’язків із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України.

11 вересня 2024 року Михайло Юрійович Ваколя не повернувся із бойового завдання. З того часу вважався зниклим безвісти. Проведена експертиза засвідчила, що Герой загинув, виконуючи бойове завдання у Донецькій області.

Солдат Михайло Юрійович Ваколя назавжди залишився відданим Військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконав свій військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу і незалежність.

У скорботі залишилися дружина Ольга Володимирівна, донька Тетяна та син Володимир.