Загиблі герої Чернігівщини: Буц Володимир. Кисіль Ярослав. Телух Павло

Буц Володимир Олександрович народився 21 квітня 1990 року в місті Бобровиця.

Навчався у Бобровицькому ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 1. Після закінчення школи вступив до Чернігівського педагогічного інституту.

Строкову службу проходив у військах охорони правопорядку в м.Києві.

З 2014 року брав участь в АТО/ООС, захищаючи Україну від російських загарбників.

Після демобілізації Володимир Олександрович працював в охоронній службі приватних структур у м.Києві.

24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, за покликом серця Володимир Буц став на захист Батьківщини. Останні роки свого життя він віддав військовій службі та захисту України.

На жаль, відважний воїн помер 29 листопада 2025 року під час проходження військової служби у Харківській області.

У скорботі залишилася сумуюча родина: дружина Наталія Ігорівна, мама Олена Миколаївна, батько Олександр Миколайович.

Володимир Олександрович був людиною з великим та щирим серцем, відкритим, добрим, завжди готовим прийти на допомогу. Любив та поважав своїх рідних та близьких.

Ярослав Анатолійович Кисіль народився 20 березня 1999 року в селі Сеньківка на Городнянщині.

Перші два класи навчався в Сеньківській ЗОШ.

Потім його сім'я переїхала працювати у Вихвостів. З 2008 року Ярослав Кисіль навчався у Вихвостівській школі.

Після 9 класу продовжив навчання в Тупичівській школі.

Опісля проходив строкову службу.

Став на захист України 24 лютого 2022 року. У кінці травня 2024 року отримав тяжке поранення, а восени вже повернувся на службу.

Загинув 10 травня 2025 року на Луганському напрямку. Відтоді його вважали безвісти зниклим.

4 грудня з військовим попрощалися у селі Вихвостів.

Павло Петрович Телух народився 23 жовтня 1982 року в місті Павлоград Дніпропетровської області.

Коли Павлу було 13 років, його сім’я переїхала до Прилук, де він продовжив навчання в гімназії №9.

Після школи вступив до Прилуцького професійного ліцею, де здобув спеціальність монтажника санітарно-технічних систем і устаткувань, газозварника.

У 2001 році проходив строкову військову службу.

Працював на різних підприємствах у Прилуках та Києві газоелектрозварювальником.

З 2012 року навчався в Національному університеті державної податкової служби України, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Правознавство" та отримав кваліфікацію юриста.

"Любив подорожувати, готувати українські страви, з захопленням читав книжки", — пишуть у громаді.

З 2016 по 2020 роки Павло Петрович працював у ТОВ "Система-Плюс" начальником виробничої дільниці та в ТОВ "Океан-Терміко".

З 2020 року був фізичною особою-підприємцем.

На початку повномасштабного вторгнення активно займався волонтерською діяльністю.

Долучився до лав ЗСУ 12 травня 2022 року.

"Завдяки своїй інтуїції та мудрості він став надійним провідником і опорою для побратимів та мав позивний «Шаман»".

26 листопада 2025 року під час виконання службових обов’язків у Синельниківському районі Дніпропетровської області матрос Павло Петрович Телух отримав поранення, несумісні з життям. Помер чоловік у лікарні 27 листопада 2025 року.

У нього залишилися мати, брат, дружина та донька.

4 грудня у Прилуках оголосили День жалоби.