Загиблі герої Чернігівщини: Шумейко Владислав. Бодрієнко Сергій. Шульга Анатолій

Солдат Владислав Миколайович Шумейко народився 23 липня 1996 року у селі Стольне Чернігівської області.

З 2002 по 2013 рік навчався в Стольненському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Був незмінним учасником лялькового театру, ведучим шкільних вечорів. Брав активну участь в культурно-мистецьких заходах с. Стольне.

У 2019 році закінчив Сосницький професійний аграрний ліцей.

З 21 липня 2021 року, продовживши справу свого батька, почав працювати завідувачем Стольненської філії КЗ “Менський будинок культури”.
28 грудня 2023 року Владислав був призваний на військову службу під час загальної мобілізації. Захищав Батьківщину в званні солдата на посаді номера обслуги гранатометного взводу

2023 року став на захист Батьківщини. Боронив східні кордони України, де і загинув 9 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Попрощалися та поховали Владислава у селі Волосківці.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

9 вересня 2025 року в селі Стольне відбулася урочисто-скорботна подія — відкриття меморіальної дошки на честь Владислава Шумейка, талановитого культурного діяча та мужнього захисника України.

Меморіальну дошку встановили на будівлі Будинку культури, яким він керував. Зробили це з ініціативи та коштом Відділу культури Менської міської ради.

Солдат Сергій Бодрієнко народився 16 липня 1967 року в селі Лупасове Чернігівської області. Дитинство провів на Донеччині. Закінчив Корюківську школу №1, потім — Охтирське ПТУ за фахом "кіномеханік". Працював у місцевому клубі та організовував показ кінофільмів.

Проходив строкову військову службу. Далі працював на ПАТ "Слов’янські шпалери — КФТП". У 2022 році долучився до лав ЗСУ. Останнім часом служив на сході України. Загинув 21 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Попрощалися та поховали Сергія у Корюківці.

Шульга Анатолій Борисович  народився 21 вересня 1969 року в селі Виблі Куликівського району. Закінчив Виблівську загальноосвітню школу. 

У 1988 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив на прикордонній заставі «Тячів».

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, Анатолій Борисович не вагаючись вступив до лав  128-ї  окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади (128 ОГШБр, в/ч А1556) в складі якої захищав Україну.

На жаль, 3 листопада 2023 року, відданий військовій присязі на вірність українському народу мужньо виконавши військовий обовʼязок за Україну її свободу і незалежність, Шульга Анатолій Борисович загинув в наслідок ракетного удару в населеному пункті Зарічне Запорізької області. Захиснику було 54 роки.