Загиблі герої Чернігівщини: Полегенько Микола. Савицький Микола. Масюченко Андрій

Старший сержант Микола Полегенько народився 12 березня 1977 року в селі Ярославка, що в Ніжинському районі.

Освіту здобув у місцевій школі. Далі проходив строкову військову службу у складі Військово-морських сил. Після звільнення зі строкової служби працював у народному господарстві на різних посадах. Останнє місце роботи – ТОВ "Епіцентр", там був охоронцем. 

Під час повномасштабного вторгнення був у складі окремої механізованої бригади.

Під час виконання бойових завдань він отримав контузії, був на стаціонарному лікуванні в Києві де і помер 24 серпня 2024.

Попрощалися з бійцем та поховали його на кладовищі рідного села.

Микола Савицький народився 11 травня 1973 року в с. Шаболтасівка на Чернігівщині. У 1988 році закінчив Чугуєво – Бабчанський лісовий технікум за спеціальністю «Лісове господарство».

Свою професійну діяльність у лісовій галузі розпочав у 1995 році, працюючи майстром лісу в Кіровському лісництві. З 2000 до 2021 року обіймав посаду помічника лісничого.

У 2022 році його призначено майстром лісозаготівельних робіт Задеснянського лісництва Новгород-Сіверської філії ДП «Ліси України».

20 лютого 2023 року Микола став на захист країни.

31 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання, лісівник трагічно загинув...

У пам'яті колег Микола залишився чудовим спеціалістом, відкритою та доброю людиною.

У захисника залишилася дружина Наталія та двоє синів — Вадим і Микола.

Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).

Андрій Леонідович Масюченко народився 25 лютого 1976 року у місті Суми. З 1982 по 1991 навчався у міській середній загальноосвітній школі №21.

Після здобуття середньої освіти в Сумському середньому професійно-технічному училищі №6 отримав професію електрозварювальника. З 1994 по 1996 проходив строкову службу в Збройних силах України. Далі працював на різних підприємствах у галузі будівництва.

З 2020 року проживав у селищі Макошине Менської міської територіальної громади. З дружиною виховували двох дітей, мав також двох дорослих дітей від першого шлюбу, про що розповіла дружина Олена.

«Андрій був уже хороший, добрий, відповідальний, – згадує пані Олена. – Мав чотирьох дітей, і про всіх турбувався. Хоч у Макошиному прожив мало, але всі відзиваються про нього добре».

2022 року Андрія МАСЮЧЕНКА призвали по мобілізації у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну. Боронив Україну у званні молодшого сержанта. Загинув на Луганщині 30 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання.