Загиблі герої Чернігівщини: Вакулін Богдан. Решетняк Василь. Тигнян Володимир

ВАКУЛІН Богдан Михайлович. народився 11 грудня 2001 року в м. Чернігів, потім сім’я переїхала до містечка Десна. У 2017 році закінчив Деснянську середню школу.

19 травня 2020 року був призваний на військову службу за контрактом Козелецьким РВК, Чернігівської області. Солдат, навідник десантно-штурмового відділення військової частини.

На жаль, Богдан загинув 25 жовтня 2022 року у н.п. Невське, Кремінського району, Луганської області, під час виконання бойового завдання.

Похований на кладовищі с. Виповзів, Чернігівської області.

Васи́ль Васи́льович Решетня́к (8 березня 1967 — 14 листопада 2014) — солдат Збройних сил України.

Навчався в Новопетрівському, згодом здобув професію тракториста. Відслужив строкову службу в РА. Одружився, родина виховала доньок Тетяну й Настю.

Мобілізований у вересні 2014-го, стрілець взводу охорони, 169-й навчальний центр Сухопутних військ. Частина розташовувалася під Шахтарськом.

14 листопада 2014-го близько полудня загинув під час бойового зіткнення колони техніки з провіантом із проросійськми терористами поблизу села Орлово-Іванівка.

Похований в селі Новопетрівське 18 листопада 2014-го з військовими почестями.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Володимир Олександрович Тигнян  народився 04 листопада 1989 року в селі Катеринівці Кіровоградського району, де згодом пішов у школу. Після переїзду родини до обласного центру продовжив навчання та здобув повну загальну середню освіту в Кіровоградській школі-інтернаті. Професії муляра, монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій і електрозварника ручного зварювання здобув у ПТУ № 8, яке закінчив 2008 року. Товариському, відповідальному хлопцеві завжди доручали серйозні справи.

Шостого травня 2009 року його призвали на строкову військову службу. Спочатку він проходив її в навчальному центрі "Десна", де опановував війську спеціальність механіка-водія, згодом служив у Кривому Розі. Відслуживши, працював переважно на будовах. Після мобілізації знову потрапив у "Десну", де пройшов перенавчання, став інструктором і вчив механіків-водіїв. Після підписання контракту з військовою частиною воював під містом Дебальцевим. Повернувшись звідти, мав у навчальному центрі готувати танкістів.

– Володимир із братом-близнюком Валерієм навчалися разом і в школі, і в професійно-технічному училищі, – розповідає мати старшого солдата Лада Миколаївна, – вони і працювали теж разом. Що їм не доручиш – усе робили як слід. Володя дуже полюбляв рибалити. Коли ми переїздили із села в місто, то він усе бідкався, де ж він "полюватиме" на рибу. Та невдовзі знайшов і в Кіровограді такі місця: ходив з товаришем Василем вудити на Інгул, на Солдатські ставки. Він мені завжди на день народження приносив упійманих щук, щоб я їх начиняла, готувала фаршировану рибу.

Уже на Донбасі ця його пристрасть до риболовлі стала у пригоді і йому, і його бойовим товаришам. Там син, коли йому з побратимами бракувало їжі, якимось чином умудрявся ловити рибу, на ній вони деякчас і трималися… 

Механік-водій старший солдат бронегрупи 300-го навчального танкового полку (169-й навчальний центр Сухопутних військ ЗСУ "Десна") Володимир Тигнян загинув 16 січня 2015 року поблизу кургану Гостра Могила, що неподалік від селища Польового Шахтарського району Донецької області.

Після мінометного обстрілу бойова машина вийшла з ладу та з’їхала у ставок. Двом членам екіпажу вдалося вибратись, а Володимира через заклинений люк вони не змогли витягти.

Похований на Алеї слави на Рівненському кладовищі м. Кропивницький.

Нагороджений відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу» (посмертно, 08.05.2015), відзнакою виконавчого комітету Кіровоградської міської ради «За заслуги» ІІ ступеня (посмертно, 05.08.2015).

Його ім'я згадується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 5, ряд 7, місце 14.

Пам’ять про Володимира Олександровича Тигняна вшанована на меморіалах загиблим військовослужбовцям 300-го навчального танкового полку, смт Десна Козелецького району Чернігівської області та  169-го навчальний центру імені князя Ярослава Мудрого сухопутних військ Збройних Сил України. 

Володимира Тигняна вшановують у ліцеї «Нова школа» Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області. Йому присвячений постер, розміщений на мобільній експозиції Алеї слави на центральній площі м. Кропивницького.