Загиблі герої Чернігівщини: Кравченко Олександр. Лепеха Андрій. Озеров Максим

Олекса́ндр Дми́трович Кра́вченко (8 жовтня 1979 — 12 лютого 2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Закінчив Королівську ЗОШ. У часі війни на фронт пішов добровольцем; молодший сержант 169-го навчального центру Сухопутних військ ("Десна"), інструктор роти матеріального забезпечення.

Загинув 12 лютого 2015-го у боях за Дебальцеве поблизу Луганського.

Похований в Королівці.

Без Олександра лишилися брати.

• Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]
• іменем Олександра Кравченка названо центральну вулицю села Королівка
• 8 травня 2015 року у Королівській ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускнику Олександру Кравченку

Андрі́й Анато́лійович Лепе́ха (15 травня 1969 — 17 лютого 2015) — полковник Збройних сил України.

Закінчив кролевецьку ЗОШ № 4, СПТУ в селі Реутинці Кролевецького району. 1992 року закінчив Київське вище танкове інженерне училище, 1993-го — Київський інститут Сухопутних військ. Службу розпочав в Одеському військовому окрузі — заступник командира ремонтної роти 274-го навчального танкового полку.

Протягом 1994—2009 років служив на керівних посадах у 169-му навчальному центрі. В 2009—2014 роках — начальник служби пожежної безпеки, Командування Сухопутних військ ЗСУ. З 2014 року — начальник відділу експлуатації складів та ремонту технічних засобів, управління Тилу ЗСУ.

В зоні бойових дій керував логістикою забезпечення пальним, у бойових відрядженнях був тричі.

Поліг у боях за Дебальцеве — 17 лютого 2015-го, сівши за кермо паливозаправника, зумів пройти через кільце оточення та здійснив дозаправку танків. Загинув на зворотньому шляху біля села Нижнє Лозове — під час артилерійського обстрілу терористами при евакуації вбитих та поранених бійців.

Ідентифікований на початку квітня 2015-го серед загиблих.

3 квітня з полковником Лепехою попрощалися у штабі Тилу ЗСУ.

Похований в місті Кролевець на центральному кладовищі.

Без Андрія лишились батьки, брат, дружина, син.

• Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)
• у жовтні 2015-го в Кролевці на будівлі ЗОШ № 4 відкрито меморіальну дошку випускнику Андрію Лепесі
• 17 лютого 2017 року в Києві на будівлі Тилу Збройних Сил України відкрито меморіальну дошку полковнику Лепесі
• відзначений багатьма медалями та відзнаками МОУ.

О́зеров Макси́м Петро́вич (8 липня 1988, Нова Прага — 27 вересня 2014, Малоорлівка) — старший солдат Збройних сил України.

Виріс у багатодітній сім'ї, закінчив Кіровоградське училище за фахом кухар. Після строкової служби вирішив обрати професію військового й розпочав службу за контрактом. Планував вступати до Харківського військового училища.

У часі війни — військовослужбовець 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна).

Загинув уночі проти 27 вересня 2014-го, в районі селища Малоорлівка (Шахтарський район, Донецька область), під час обстрілу терористів блок-посту підрозділу українських військ з РСЗВ «Град», гранатометів, мінометів і танків. Близько 23-ї години один зі снарядів влучив просто в блок-пост, разом з Максимом загинули ще двоє військовиків — солдати Денис Чередніченко й Олександр Приходько.

Вдома лишились батьки, три брати й сестра. Похований у Новій Празі 30 вересня 2014-го.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.