Загиблі герої Чернігівщини: Дерев‘янко Руслан. Поліщук Ігор. Тютюнник Володимир

Народився Дерев‘янко Руслан Петрович 12 вересня 1984 року у селі Жовтневе (нині село Дмитрівка). За життя працював оператором на підприємстві ТОВ «ГАРАНТ БУД». З початком заворушень у 2014-му Руслан долучився до лав Збройних Сил України та був безпосереднім учасником антитерористичної операції на Сході.

Після повномасштабного ворожого вторгнення по всій території України наш земляк не лишився осторонь та вчергове став до лав Захисників, аби зі зброєю в руках боронити рідну Батьківщину від загарбника. Так він потрапив до 58-ї окремої мотопіхотної бригади, у складі якої давав гідну відсіч ворогу у боротьбі за сободу та Незалежність України.

На жаль, 7 серпня під час виконання бойового завдання на територіі міста Бахмут на Донеччині Дерев‘янко Руслан потрапив під ворожий обстріл. Отримні ним поранення виявились несумісними з життям…

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

26 лютого 2022 року в бою з окупантами за Чернігівщину загинув досвідчений воїн - майстер-сержант Ігор Дмитрович Поліщук, командир відділення 1-ої окремої танкової Сіверської бригади

Ігор Поліщук народився 27 листопада 1970 року у Вінницькій області.

Ігор Дмитрович - був старшим другом для хлопців, який своїм досвідом і мудрістю зміг об’єднати в єдину силу підрозділ. Який до останнього подиху боронив і звільняв свій край, свою Україну.

Володимир Олександрович Тютюнник народився 2 серпня 1989 року в селі Ряшки на Прилуччині (нині Сухополов'янська громада). Закінчив місцеву школу. Потім навчався у Прилуцькому професійному ліцеї за професією "слюсар з ремонту автомобілів". Після навчання проходив строкову військову службу в окремому президентському полку.

У 2008 році чоловік одружився. У подружжя народився син.

У 2014 році Володимир Тютюнник заочно закінчив історичний факультет Ніжинського державного педагогічного університету ім. Миколи Гоголя. Працював у Києві на будівництві майстром із фасадних робіт.

У червні 2022 року добровільно вступив до лав ЗСУ. Проходив службу командиром бойової машини. Брав участь у визволенні Херсонщини. Мав позивний "Воха".

З осені 2022 року бійця передислоковали на Донеччину, де він зазнав поранення. Після лікування молодший сержант Тютюнник знову повернувся до лав ЗСУ.

Загинув захисник 23 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.

Попрощалися та поховали Володимира Тютюнника у селі Ряшки. У нього залишилися мати, батько, син та брат.