Загиблі герої Чернігівщини: Довгач Олександр. Лизогубенко Сергій. Крупка Максим

Олександр Іванович Довгач У 1990 році закінчив чернігівську школу №29. Згодом навчався у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків. Закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Проходив службу в складі 831-ї Миргородської бригади тактичної авіації на Полтавщині.

Олександр Довгач брав участь у відсічі російської агресії з 2014 року.

У листопаді 2025 року Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що Олександр Довгач здійснив понад 150 бойових вильотів, уражаючи критично важливі цілі російської армії: пункти управління, техніку, засоби зв’язку, живу силу, неодноразово забезпечував прикриття ударної та бомбардувальної авіації, а також знищував російські дрони та крилаті ракети, які загрожували українським містам. У 2025 році по його літаку росіяни запустили близько 20 ракет.

Брав безпосередню участь у звільненні острова Зміїний, деокупації Київщини, Харківщини та правобережжя Херсонщини.

У 2015 році Олександр Довгач нагороджений орденом Данила Галицького, на 2026 рік був повним кавалером ордена Богдана Хмельницького (2022, 2023, 2024 роки).

Указом президента України №707/2025 від 30 вересня 2025 року Олександру Довгачу було присвоєно звання Героя України із врученням ордена "Золота Зірка". Нагороду командиру 39-ї бригади вручав президент України.

У 2025 році Повітряні сили ЗСУ публікували відео, на якому Олександр Довгач розповідав про те, як військовий подарував йому штик-ніж із гравіюванням бригади і попросив, щоб комбриг лишався таким самим стійким і незламним.

9 березня 2026 року, виконуючи бойове задання на Східному напрямку, командир 39-ї бригади тактичної авіації, яка дислокується на Житомирщині, Герой України полковник Олександр Довгач, загинув.

У воїна залишилися батьки, дружина та двоє синів, молодшому з яких — 2 роки.

Сергій Миколайович Лизогубенко народився 6 квітня 1979 року в місті Бровари. Навчався у Броварській школі № 7. Після закінчення школи працював на будівництві.

У 2011 році Сергій Лизогубенко переїхав на постійне місце проживання в Бобровицю. Працював лицювальником-плиточником у Броварах.

16 грудня 2022 року вступив до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини від російського ворога.

Мужній воїн загинув 4 квітня 2024 року в Донецькій області під час виконання бойового завдання. Виявив неабияку мужність, відвагу та готовність до самопожертви.

Сергій Миколайович назавжди залишився вірним Військовій присязі українському народові. Загибель пов’язана із захистом Батьківщини в боротьбі за незалежність та свободу України.

У скорботі залишилася сумуюча родина: дружина Ріта Вячеславівна, доньки Надія та Анастасія.

Крупка Максим народився 24 грудня 1990 року. Навчався у Тупичівській загальноосвітній школі, а згодом здобув професію у Чернігівському професійному ліцеї хімічної промисловості, який закінчив у 2009 році. Працював електромонтером на Чернігівському механічному заводі. У 2016 році створив власну родину.

У травні 2023 року Максим був мобілізований до лав Збройних Сил України. У липні 2023 року під час виконання бойового завдання у Бахмутському районі він зник безвісти. Довгий час рідні жили надією… Та 5 березня 2026 року за результатами ДНК-експертизи стало відомо, що воїн загинув 22 липня 2023 року, захищаючи Україну.