Загиблі герої Чернігівщини: Веремійчук Андрій. Горобець Сергій. Горобець Олександр

Андрій Вадимович Веремійчук народився 13 липня 1987 року.

Загинув боєць 24 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Луганському напрямку.

Попрощалися  із захисником у Ніжині, поховали в селі Ніжинське 19 березня 2026 року. У нього залишились дружина та син.

Семенівська громада з глибоким болем повідомляє про загибель двох братів — Сергія та Олександра Горобців.

Вони завжди були разом — із самого дитинства. Двоє хлопчаків з одного подвір’я, які бігали стежками рідного села, сміялися з одних жартів, грали в бадмінтон, мріяли про життя.

Сергій і Олександр — брати, народжені в один день, 28 грудня 1994 року. Два життя — і одне серце на двох. Сильне, щире, українське.

Для них прикладом був старший брат Юрій — надійна опора, захисник, той, хто завжди стояв за них горою. Сьогодні він — військовий, який переживає найстрашніше: втрату своїх молодших братів…

Світлі, усміхнені, щирі… Вони завжди підтримували один одного, трималися поруч, були опорою і силою один для одного.

Коли прийшла війна — вони не вагалися. Пішли разом захищати Україну. Один шлях. Одна присяга. Одна доля…

І навіть на фронті вони залишалися разом — ділили все: і труднощі, і короткі хвилини тепла, і віру в повернення. Казали: «Разом прийшли — разом і повернемося…»

Та війна безжальна... Вона забрала одразу двох синів. Двох батьків. Двох чоловіків, які мали жити, любити, ростити дітей...

У Олександра залишилися донька Маргарита (7 років) і син Артур (10 місяців). Дружина Аліна — вдова.

У Сергія - доньки Мілана (8 років), Соломія (2 роки) і Софія (11 місяців), яку він бачив лише три дні... Дружина Таня — вдова.