Загиблі герої Чернігівщини: Кулік Сергій. Станкевич Максим. Прядко Олег
Сергій Васильович Кулік народився 26 лютого 1982 року в м. Батурин.13 лютого 2024 року був призваний на військову службу. Захищав Батьківщину на східному напрямку.
З 16 серпня 2024 року він вважався зниклим безвісти на Луганщині. 6 березня 2026 року був ідентифікований та вважається загиблим 16 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання, пов’язаного з захистом Батьківщини.
Схиляємо голови у глибокій скорботі та шані.
Поховали Героя 11 березня 2026 року в м.Батурин.
Шлях захисника з позивним «Бульдог»:
Максим разом із дружиною та двома дітьми з 2019 року мешкав у селі Кучинівка. У 2024 році він свідомо став на захист Батьківщини.
Пройшов професійну військову підготовку в Німеччині, де опанував майстерність артилериста.
Мужньо виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту: Донецькому, Херсонському та Запорізькому напрямках.
Герою було лише 37 років. Без батька залишилося двоє дітей.
Прощання з Максимом відбулося 12 березня 2026 року.
Поховали героя на кладовищі «Яцево».
З 2013 року був частиною фанатського руху чернігівської «Десни». У 19 років підписав контракт із ЗСУ, воював у складі легендарної 72-ї бригади (Попасна, Авдіївка).
З перших днів повномасштабного вторгнення боронив рідний Чернігів у лавах 119-ї бригади ТрО. Попри важке поранення у 2023 році та отриману інвалідність, знову повернувся на «нуль».
Влітку 2025 року приєднався до бригади «Азов», де служив сапером дрона. Загинув 3 березня 2026 року на Покровському напрямку.
Прощання з Героєм відбулося 11 березня 2026 року. Поховали героя на кладовищі "Яцево".





Коментарі
Дописати коментар