Мистецька Чернігівщина: Рачок Ігор

Ігор Карпович Рачок — український бандурист. У 2008 році отримав звання заслуженого працівника культури України за "вагомий особистий внесок у розвиток української культури, популяризацію кобзарства та бандурного мистецтва".

Народився 25 лютого 1937 року в селі Лавіркове Талалаївського району у родині станового козака Карпа Рачка., небіж старшини Армії УНР. Спочатку навчався грати на мандоліні й гітарі від батька, а у 1964-му придбав бандуру й опановував інструмент завдяки Федору Співаку та Євгену Адамцевичу.

У його репертуарі, зокрема, були: "Дума про Марусю Богуславку", "Невольничий плач", "Дума про Олексія Поповича", а також історичні пісні про Саву Чалого, зруйнування Запорізької Січі, Хортицю.

22 березня на 90-му році життя найстаріший кобзар України Ігор Рачок помер.

"Ігор Карпович був глибоко віруючою людиною. Його спів був молитвою, його слово — правдою, його бандура — голосом України. У його піснях звучала історія — козацька слава, народний біль, боротьба і надія. Він не шукав слави, але став голосом пам’яті. Не прагнув визнання, але залишив по собі глибокий духовний слід", - зазначили в громаді.

Джерело