Загиблі герої Чернігівщини: Свириденко Олександр. Григораш Василь. Талько Кирило

Олександр Петрович Свириденко народився 25 серпня 1987 року в місті Бахмач. Навчався у школі №5, потім закінчив Бахмацьке професійно-технічне училище №4, де здобув фах електрика. Працював на залізниці, а саме: КМС-285 та ПЧ-14. Звідти у липні 2024 року чоловіка призвали на військову службу.

Олександр Свириденко служив старшим солдатом підрозділу РЕБ. 13 березня 2026 року, виконуючи бойове завдання поблизу Покровська, зазнав тяжких поранень. Лікарі боролися за його життя, але 21 березня боєць помер.

Поховали захисника на кладовищі на вулиці Ярослава Максименка у Бахмачі.

Солдат Василь Григораш (8.12.2002 – 18.02.2025) народився в с. Лісові Хутори. Навчався в Комарівській школі- інтернаті. Продовжив навчання в Мринському училищі.

Так склалась його доля,хлопець рано лишився без матері, фактично виховувався в інтернаті, оступився, мав певні проблеми із законом. Однак навіть будучи ще доволі юним, він прийняв для себе важливе рішення: стати на захист рідної землі.

У червні 2024 року він прийнятий на військову службу за контрактом з числа умовно-достроково звільнених. У лавах ЗСУ він був на посаді стрільця-помічника гранатометника стрілецької спеціалізованої роти.

Найближчою його людиною був брат. Він з ними спілкувався постійно. 13 лютого 2025 року Василь у розмові попередив, що може не повернутися. Певно, було якесь передчуття. А 18 лютого він зник безвісти.

Лише нещодавно, після чергового обміну тілами та проведеної ДНК-експертизи рідні отримали підтвердження загибелі Василя.

Він загинув, як Герой, до останнього залишаючись вірним даній військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконуючи військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу і незалежність внаслідок здійснення ворогом штурмових наступальних дій поблизу населеного пункту Срібне, Покровського району, на Донеччині. Сталося це 18 лютого 2025 року.

Кирило Талько народився 9 квітня 1994 року в місті Ямпіль Вінницької області, та з дитинства проживав у селищі Козелець на Чернігівщині. Там закінчив школу, згодом навчався у Чернігові, здобуваючи педагогічну освіту.

У мирному житті Кирило захоплювався спортом, був призером змагань, любив фотографію. До лав Збройних сил України був мобілізований у грудні 2025 року.

Загинув 12 березня 2026 року поблизу Костянтинівки під час виконання бойового завдання.