Скорботні жнива війни: Шкіліндей Володимир. Дерев'янко Олег. Величко Анатолій

Шкіліндей Володимир народився 1 березня 1969 року в селі Тупичів Чернігівської області, де минули його дитячі роки. Після школи здобув професію токаря. У 1988 році проходив службу в армії.

У 1999 році разом із дружиною переїхав до села Сокиряни, де оселилася їхня родина і народився син Віталій. У мирному житті Володимир працював у агроформуванні, був працьовитою та доброю людиною.

22 серпня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив старшим стрільцем-вогнеметником 2-го мотопіхотного відділення у складі 118-ї окремої механізованої бригади. Постійно перебував на бойових позиціях у гарячих точках. За сумлінну службу був нагороджений медаллю «Ветеран війни».

Війна завдає удару не лише тілу, а й душі. Пережиті жахіття та емоційні травми далися взнаки – 1 жовтня 2025 року серце Володимира зупинилося.

Олег Іванович Дерев'янко народився 4 квітня 1976 року, виріс та проживав у селі Козари на Носівщині.

"Закінчив місцеву школу, проходив строкову службу у лавах ЗСУ. Працював", — пишуть про Олега Дерв'янка у громаді.

У листопаді 2025 року чоловіка мобілізували. Під час навчання в Центрі підготовки спеціалістів для Сухопутних військ ЗСУ 23 лютого 2026 року він помер.

Попрощалися та поховали солдата Олега Дерев'янка у рідному селі.