Загиблі герої Чернігівщини: Кнут Леонід. Гофрик Андрій. Зінов'єв Олександр

Леонід Леонідович Кнут народився 3 грудня 2001 року. Проживав у селищі Макошине на Менщині.

Закінчив місцеву школу. Потім вступив до Академії державної пенітенціарної служби України на спеціальність "Правоохоронна діяльність", після закінчення якої отримав звання лейтенанта внутрішньої служби. Працював у "Менській виправній колонії" та в "Муніципальній охороні" міста Києва.

7 червня 2025 року він приєднався до Сил оборони України за контрактом, обравши службу на посаді гранатометника у 12-й бригаді спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Побратими знали його як вмотивованого та вольового воїна, людину, на яку завжди можна було покластися. Життя молодого захисника обірвалося 10 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

"Він був справжнім патріотом, вольовою та вмотивованою людиною. У червні 2025 року чоловік долучився до сил оборони України за контрактом, обравши шлях захисника в одній із бригад спеціального призначення «Азов». Служив на посаді гранатометника", — пишуть про Леоніда у громаді.

Загинув боєць 10 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Попрощалися та поховали Леоніда Кнута у рідному селищі.

Андрій Іванович Гофрик народився 24 травня 1980 року в селі Павлівка (нині Киїнської громади). Закінчив місцеву школу (нині Трисвятськослобідська). Потім здобув фах токаря-фрезерувальника-шліфувальника у Чернігівському ПТУ №1.

Після навчання проходив строкову військову службу. До повномасштабного вторгнення працював у СД Сантех Монтаж "Гофрик" у Чернігові слюсарем-сантехніком.

Друзі й колеги згадують Андрія спокійним, відповідальним, товариським, працьовитим та справедливим.

З грудня 2022 року чоловіка мобілізували. Солдат брав участь у бойових діях на Харківщині та Донеччині.

Загинув боєць 8 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання в Краматорському районі на Донеччині.

Попрощалися з Андрієм Гофриком у Катерининській церкві у Чернігові, поховали на кладовищі у селі Павлівка. У захисника залишились дружина, двоє доньок, мати і батько.

Олександр Вадимович Зінов'єв народився 29 жовтня 1969 року в Чернігові. Після школи здобув вищу військову освіту й пішов служити.

За словами рідних, Олександр був доброю, життєрадісною людиною, надійним товаришем, підтримкою для своєї дружини.

Навесні 2023 року чоловіка призвали на службу до лав ЗСУ.

Загинув капітан Олександр Зінов'єв 31 січня 2026 року під час виконання бойового завдання в Краматорському районі на Донеччині.

Попрощалися та поховали захисника у Чернігові на кладовищі "Яцево".