Загиблі герої Чернігівщини: Жук Дмитро. Соляник Володимир. Никоненко Дмитро

Дмитро Анатолійович Жук народився 16 листопада 1987 року у Києві. Там закінчив школу, потім Київське будівельне училище.

"Виріс серед нас, у Комарівській громаді. Був кращим гравцем місцевої футбольної команди "Фортуна. Щирий, ввічливий, толерантний, перспективний та наполегливий – таким його запам’ятають рідні, близькі та колеги", — пишуть про Дмитра у громаді на Чернігівщині.

Працював чоловік продавцем в "Епіцентрі", торгівельній мережі "Своя Лінія". Фасував медикаменти у фармакологічній фірмі "Оптіма".

У жовтня 2025 року став на захист України.

Загинув солдат Дмитро Жук 3 лютого 2026 року на Дніпропетровщині.

Попрощалися та поховали захисника у селі Комарівка.

Володимир Соляник народився 20 серпня 1980 року в селі Шняківка Ніжинського району.

Навчався в Сальненській середній школі, а після її закінчення пішов на строкову службу. Після демобілізації повернувся до рідного села, а згодом вирушив на роботу до столиці, де працював на підприємстві ТОВ «Граніт Трейд», потім - у Лосинівському відділенні компанії «ІМК». Під час роботи на підприємстві він зарекомендував себе як відповідальний співробітник. Був вимогливим до себе та користувався повагою серед товаришів.

Із перших днів окупації у 2022 році Володимир вирушив до лав Збройних Сил України добровольцем. Був у складі Моторизованої штурмової бригади на Лиманському напрямку. Внаслідок поранення був відправлений до госпіталю у тяжкому стані. 05 березня 2024 року Героя не стало…

У чоловіка залишилось двоє дітей…

15 липня 2024 року на честь загиблого Захисника, на фасаді Шняківського старостату, встановлено меморіальну дошку.

Дмитро Юрійович Никоненко народився 22 березня 1998 року в Срібному.

До 4 класу навчався у Срібнянській середній школі. Закінчив навчання у селі Гурбинці, куди Дмитро переїхав разом із бабусею.

Продовжив навчання у Дігтярівському професійному ліцеї.

Працював на будівництві в Києві, у Прилуцькому районі та в ТОВ "Батьківщина".

У 2024 році долучився до лав Збройних сил. З 2025 року почав служити в Національній гвардії України, був кулеметником-навідником 18-ї Слов’янської бригади.

Захищав Україну на Донецькому напрямку.

Загинув під час виконання бойового завдання 18 липня 2025 року біля Часового Яру.

Поховали бійця на кладовищі у Срібному.