Загиблі герої Чернігівщини: Дудко Андрій. Олійник Олександр. Непийвода Олег

Народився Андрій Дудко 2 жовтня 1980 року в місті Лохвиця Полтавської області.

Навчався у ЗОШ № 15 міста Чернігова, згодом — у ПТУ № 9, де здобув фах закрійника. Працював на швейній фабриці в місті Лохвиця, а також у Чернігові.

18 червня 2025 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України.

31 грудня 2025 року Андрій Дудко загинув на Донецькому напрямку.

Поховали воїна 8 січня 2026 року у Городні на кладовищі “Червінщина”.

Олійник Олександр  (псевдо "Олень") народився 21 липня 1979 року у місті Дніпро. Закінчив Дніпровський коледж залізничного транспорту та транспортної інфраструктури. Працював металургом. Цікавився зброєю та військовою технікою. 

З початком російсько-української війни у 2014 році воював в АТО на Донбасі у складі 93-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Був командиром танка. Брав участь у боях за Донецький аеропорт, Піски, Авдіївку, Ясинувату.

У 2015-му нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. З першого дня повномасштабної війни Олександр захищав Україну від окупантів. Служив у 1-й окремій танковій Сіверській бригаді. Обороняв Чернігівщину. Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІ ступеня. 

«Він був патріотом. Сміливий, ніколи не ховався. Служив з 2014 року і завжди казав: «Якщо не ми, то хто!?», – розповіла дружина загиблого Юлія. 

Загинув 7 березня 2022 року біля с. Орлівка на Чернігівщині. Поховали Олександра на Алеї Героїв Краснопільського кладовища у рідному місті. Вдома на нього чекали дружина і дві доньки.

Олег Непийвода народився 27 грудня 1993 року в селі Ніжинське. З 2012 до 2013 року проходив строкову службу. Далі працював в Києві та на автозаправці.

В лютому 2022 року обороняв Ніжинщину в складі ТрО. У квітні 2022 року долучився до лав ЗСУ.

Несучи службу на Покровському напрямку 3 березня 2026 року боєць загинув. Вдома у військового залишились мати, батько, сестра та донька.

Попрощалися з Олегом Непийводою у Ніжині у Собору Всіх Святих. Поховали на кладовищі рідного села.