Історії українців: родина Конахович

Уже 10 років триває війна в Україні. Це призвело до вимушеної міграції великої кількості людей зі своїх рідних місць на підконтрольну Україні територію, де їм довелося розпочати нове життя. Особливо вразливою групою стали діти, які втратили звичне середовище навчання та були змушені адаптуватися до нових навчальних закладів і умов.

«Вони стикаються з сумом, з тривожністю, з такою складною адаптацією до нових умов, шкільного середовища, іншого місця проживання. Бувають випадки і агресії, і гніву, тобто такий спектр емоцій…Не хотілося б, щоб його переживали наші діти сьогодні. Вони дуже часто замикаються, не мають друзів іноді, не хочуть залучатись до життя громади, є проблеми зі спілкуванням з однолітками, особливо в підлітковому віці, на жаль, ми маємо випадки булінгу», — Ілона Гусєва – психологиня Центру професійного розвитку педагогічних працівників.

Насамперед для внутрішньо переміщених дітей важливо мати батьків зі стабільним психоемоційним станом, але в реальних умовах це часто важко забезпечити.

«У закладах освіти насамперед налагоджується робота і щодо психоемоційної стабілізації батьків ВПО та дітей, залучені й учителі, тому що дитина потрапляє в освітнє середовище, вона повинна продовжувати навчатися, здобувати знання. Сьогодні вчителі – це вже майже психологи», — Ілона Гусєва – психологиня Центру професійного розвитку педагогічних працівників.

За словами начальника управління освіти та науки Чернігівської області, у 85% середніх навчальних закладів області працюють психологи та соціальні педагоги. Додатково ми дізналися про кількість внутрішньо переміщених дітей, які здобувають освіту в навчальних закладах Чернігова.

«Сьогодні в закладах загальної середньої освіти міста Чернігова навчаються 670 дітей, які належать до категорії ВПО. Якщо взяти професійно-технічну освіту, то там навчаються 85 осіб, фахова передвища освіта у шести закладах – навчаються49 студентів і майже 170 студентів категорії ВПО навчаються в закладах вищої освіти», — Юрій Музика – начальник управління освіти та науки Чернігівської ОДА.

Знайомтеся, це родина Конаховичів, які переїхали до Чернігова рік тому з міста Бахмут Донецької області. Вони розповідають, що їм дуже подобається в Чернігові і вже почуваються як удома. Але як саме тривала адаптація цієї родини до нового місця проживання?

«Мені спершу було важко, важко прийняти щось нове, а потім завдяки роботі…Є люди, які підтримують, адаптація відбулася добре. А діткам було важко звикати до нового середовища, а потім якось потихеньку ми вже звикли й адаптація відбулася. Дякую директору школи та вчительці, що вони її прийняли, спершу вона дуже боялася цих тривог. Тут є психологи, і вони з дітьми працювали, так, не завжди, але по допомогу до психологів ми звернулися і до нашого Бахмутського хабу», — Анастасія Конахович – переселенка з Бахмута.

«Хотіла спершу додому, а зараз мені вже тут подобається. Я навчаюсь онлайн. В 10-й школі з Бахмута, в 4 класі. А хотіла б ходити до місцевої школі? – Так, хотілось би, тут багато буде друзів», — Вероніка Конахович – переселенка з Бахмута.

«Я навчаюсь у першому класі у 25-й школі. У мене дуже багато друзів і знайомих. Я товаришую більше з дівчатками», — Ліза Конахович– переселенка з Бахмута.

«Головне – не замикатись у собі, бути більш відкритими, спілкуватися чи то по телефону, чи то на вулиці, якщо є і пропонують допомогу психолога. Що більше ти стукаєш у двері, то більше тобі відчинять ці двері, а так не боятися. Все буде добре, все буде Україна, ми Переможемо», — Анастасія Конахович – переселенка з Бахмута.

Джерело