Письменники Чернігівщини: Анатолій Шкуліпа

2 вересня 1950 року народився ніжинський поет, прозаїк, журналіст - Анатолій Шкуліпа.Перший свій документ про закінчення восьмирічки у селі Охіньки на Прилуччині. Навчався у Козелецькому зооветтехнікумі. Після армії приїхав до Ніжина, став студентом педінституту ім. М.Гоголя. Відточував майстерність у літстудії, серед талановитої молоді. І навіки закохався у це місто.

Нині Анатолій Григорович Шкуліпа - член Національної Спілки письменників України, лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського. У нього багато творів. Його вірші користуються попитом у шанувальників поезії, а роман "Будемо живі" Леонід Горлач назвав безперечним успіхом не тільки самого автора, а й усієї сучасної української літератури.
Автор встиг попрацювати і редактором газети "Ніжинський вісник". А також-в агентстві "Союздрук", в Ніжинському училищі культури і мистецтв ім.М.Заньковецької.
Творчість Анатолія Шкуліпи не залишає байдужим. Він поет-лірик, який сприймає світ з тонкою іронією.
"Якби не кохання, ми б ніколи не стали людьми!- пише Анатолій Шкуліпа. - Але знову перетворюємось у звірів, повіривши телевізору і сумнівному чтиву…де пропонують позайматися коханням». Автор прагне показати багатство людських почуттів, відносин. Тільки кохання окрилює людину
Його улюблений поетичний розмір-ямб ("Мій вірний ямб"). Він вірить, що лише вони не зрадять його ("Вірші і я").
ТЕЧЕ РІКА ЛЮБОВ
Тече ріка Любов, дороги розмиває,
Тече – не утіка, а тане в міражі.
Кудись вона біжить , і світ перевертає,
І звабно мерехтить на крихітній межі.
Тече ріка вогню – нікому не спинити.
Уже в ній не один із відчаю згорів.
Але ніхто не зміг і краплі осквернити
В священній чистоті квітучих берегів.
Тече ріка Любов і хвилі прибувають.
Тече - не припиня закручувати вир.
Аж подих забива у повені розмаю –
На гребені чуттів не вміщується шир.
До нашого щастя з тобою,
Здається, подати рукою,
А серце стривожено б’ється,
Що стежка ніяк не дов’ється.
Ніяк поміж нами не ляже
І нас в одне ціле не зв’яже,
Аби ми розлуки не знали,
А тільки кохали, кохали.
Безмежно кохали.

Коментарі

Популярні публікації