Загиблі герої Чернігівщини: Михайленко Максим. Карпенко Олександр. Ярмак Вячеслав

Солдат Максим Михайленко народився 8 лютого 1977 року в Луганську. Закінчив музичну школу — грав на фортепіано та гітарі, захоплювався малюванням. Закінчив Луганський машинобудівний коледж та Східноукраїнський національний університет за фахом інженера-електрика. Працював в Укртелекомі.

У 2014-му році був активним учасником Луганського Євромайдану, але був вимушений полишити рідне місто. З того часу проживав у Чернігові, де продовжив працювати. Писав картини, вивчати історію України, писав вірші та романи.

У 2023 році долучився до лав ЗСУ. Служив на посаді механіка-водія медичного пункту евакуаційної бригади.

Загинув 29 березня 2024 року на Донеччині.

Попрощалися з військовим у Чернігові, поховали на кладовищі "Яцево".

Солдат Олександр Карпенко народився 26 червня 1975 року в місті Ашгабад (Туркменістан) в сім’ї військового. В 1983 році сім’я переїхала в село Дуболугівка на Чернігівщину. Закінчив вісім класів місцевої школи та вступив до Ніжинського СПТУ №35, яке закінчив за спеціальністю "Тракторист".

В 1993 році проходив строкову військову службу, потім працював на пилорамі.

В 2015 році долучився до лав ЗС України. Брав участь в АТО. У квітні 2022 року вирушив боронити Запорізький напрямок, де і загинув 26 березня 2024 року під час виконання бойового завдання.

Попрощалися з військовим у Ніжині, поховали на Центральному кладовищі.

Ярмак Вячеслав Володимирович народився 4 квітня 1977 року в Ніжині. У 1992 році закінчив Ніжинську гімназію № 5, а у 1996 році - Ніжинський агротехнічний коледж за спеціальністб "виробництво електрообчислювальної техніки". Працював у АТ "Укрзалізниця", у Києві у кампанії ТОВ "АВ Метал Груп".

 У 2022 році долучився до Сил Оборони України. Старший солдат 214-го окремого спеціального батальйону OPFOR.

Загинув 8 березня 2023 року при обороні Бахмута біля села Дуброво-Василівка Донецької області. Нагороджений медаллю "За військову службу Україні".