Загиблі герої Чернігівщини: Сердюк Дмитро. Пилипенко Петро. Чайка Дмитро

Солдат Дмитро Анатолійович Сердюк народився 3 січня 2000 року в селі Хотуничі, що у Корюківському районі. Закінчив дев'ять класів місцевої школи, повну загальну середню освіту отримав у Петрівському ліцеї.

Після школи вступив до Прилуцького аграрного коледжу, де здобув спеціальність "Електрик". Працював у Чернігівобленерго за фахом. Закінчив перший курс Черкаського інституту пожежної безпеки.

У квітні 2022 року долучився до лав Національної гвардії України. Загинув 3 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Поховали Дмитра 7 серпня 2024 року в селі Хотуничі.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Пилипенко Петро Іванович народився 25.05.1974 року у мальовничому селі Галайбине Чернігівської області. Мати, Пилипенко Ганна Опанасівна, все життя працювала бухгалтером у Галайбинському сільгосптоваристві, батько, Пилипенко Іван Єгорович, працював електриком у рідному селі.

Восени 1981 року семирічний Петро пішов до Галайбинської восьмирічної школи до першого класу. Навчався добре. Особливо цікавився історичними дисциплінами. Захоплювався читанням художніх творів. Серед улюблених « І один у полі воїн»  Юрія Дольд-Михайлика. Був активним учасником шкільного фотогуртка. У 1989 році закінчив навчання та вступив до Прилуцького гідромеліоративного технікуму. В юнацькі роки займався спортом, брав участь у змаганнях з легкої атлетики. У 1993 році здобув спеціальність електрика.

У тому ж 1993 році після закінчення технікуму був призваний на військову строкову службу у м. Дніпро. Згодом закінчив школу прапорщиків. До 2000 року ніс службу у внутрішніх військах. Опісля працював на будівництві. Одружився. У 2008 році народилася донька, Оксана.

З серпня 2014 року Пилипенко П. І. став на захист країни у рамках антитерористичної операції в складі 72 омбр. Брав участь у бойових діях у Донецькій області, зокрема в населеному пункті Гранітне. Восени 2015 року демобілізувався та повернувся на малу батьківщину.

З 2016 року по 2020 служив у 1-й Сіверській танковій бригаді за контрактом. Під час служби виконував бойові завдання в межах Донецької області.

Два роки тривало мирне життя. З початком повномасштабного вторгнення взимку 2022 року приєднався до лав ЗСУ у складі штурмової роти 1 штурмового батальйону, військової частини А4010. Петро Іванович був призначений головним сержантом роти спеціального призначення окремого батальйону спеціального призначення, ВОС -100974А.

Близько 13:30 22 липня 2022 року під час бойового зіткнення в районі Вуглегірської ТЕС Донецької області Пилипенко П. І. загинув внаслідок мінометного обстрілу. Через високу інтенсивність бойових дій евакуювати  штаб-сержанта не вдалося.

Пізніше, внаслідок обміну з РФ, тіло захисника було повернуте в Україну. Похований Пилипенко Петро Іванович у рідному селі Галайбине на місцевому кладовищі 9 серпня 2024 року.

Солдат Дмитро Чайка народився 13 травня 1993 року у Києві. Навчався у місцевій школі №225, професійну освіту здобував у столичному технікумі. Після цього пов’язав своє життя зі службою у складі ДСНС. Захоплювався футболом та настільним тенісом, брав участь у змаганнях, займав призові місця.

В умовах повномасштабної війни боронив Україну на посаді кулеметника. 6 серпня 2024 під час виконання бойового завдання на Донеччині отримав поранення, яке виявилось несумісним з життям. Попрощалися з воїном та поховали його 13 серпня у Носівці.

Нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).