Загиблі герої Чернігівщини: Іванко Геннадій. Ганжела Сергій. Осипенко Олександр

27-річний солдат Геннадій Іванко загинув 9 серпня 2024 поблизу населеного пункту Шептухівка Кореневського району Курської області під час спецоперації ЗСУ. 

Іванко Геннадій Володимирович народився 10 травня 1997 в селі Соколівка Ніжинського району Чернігівської області, де й проживав та працював у сфері сільського господарства. У соцмережах був неактивним.

Був призваний на військову службу по мобілізації 30 квітня 2024 першим відділом Ніжинського РТЦК та СП в Чернігівській області. 

Брав безпосередню участь у захисті України на посаді стрільця - номера обслуги 4 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 10 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону. Нищив ворога в лігві загарбника - Курській області російської федерації. 

«Вірний військовій присязі, в бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність під час виконання бойового завдання за призначенням, отримав поранення несумісні з життям на полі битви, під час стрілецького бою. 

До останнього подиху Геннадій Володимирович Іванко був відданий Військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок», -  повідомили у Бобровицький міській раді.

14 серпня 2024 громада провела загиблого воїна живим коридором у м. Бобровиця в останню путь. Поховали героя у Соколівці. 

Сергій Ганжела народився 8 вересня 1980 року в м. Бахмут Донецької області. Після закінчення місцевої школи, навчався в училищі, де здобув спеціальність кухара-кондитера.

Після навчання влаштувався на роботу в кав’ярню. Потім працював в ТОВ «Стройуком», а згодом - на Чернівецькому машинобудівельному заводі.

У 2023 році був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України по мобілізації.

Під час військової служби отримав поранення, але після лікування та реабілітації знову повернувся до своєї частини.

9 серпня 2024 року у бою за незалежність України, загинув в районі населеного пункту Шептухівка Курської області російської федерації.

Батьки Героя були вимушені переселитися до Корюківки, де і знайшов свій вічний спокій наш захисник: поховали Сергія 14 серпня 2024 року на новому міському кладовищі Корюківки.

У Сергія також залишився рідний брат.

Осипенко Олександр Васильович народився 13 серпня 1975 року на Чернігівщині с.Синявка. Закінчив 9 класів сільської школи, навчався в Лісничому училищі м. Сновська. Після навчання пройшов службу в українській армії. Любив полювати та рибалити.

Трудову діяльність розпочав на пилорамі у рідному селі, працював на заводі “Арсенал” м. КИЇВ, на ЧАЕС, працював в країнах Європи.

Був одружений, з фастівчанкою Оксаною, у шлюбі народили двох синів – Давида та Гліба.

24 лютого 2022 року пішов у військкомат і став на захист територіальної цінності своєї держави. Перші дні нападу були найважчими для м. Чернігова, тоді усі чоловіки вийшли зі зброєю в руках. Загинув 3 березня 2022 року під час бойового завдання від влучань ракет і скиду бомб на місто.