Письменники Чернігівщини: Олексій Довгий

Олексій Прокопович Довгий — український письменник, перекладач, літературний критик, пісняр.

   Народився 8 серпня 1929 року в с. Городище, Менського району Чернігівської області. Його батько й мати, діди-прадіди хліборобського роду. Початкову освіту отримав у школі села Синявка Менського району.
   З юних літ працював на землі, був і трактористом і комбайнером.
   Навчався в Охтирському технікумі механізації сільського господарства, Харківському інституті механізації та електрифікації сільського господарства. Працював за цим фахом шість років.
   І як він не намагався, так само, як і його діди-прадіди, залишатися одвічним хліборобом, все ж переважило Слово. Жага літературної творчості переінакшила долю інженера- механізатора. Він стає творчою людиною, працюючи у Березнянській районній газеті, в обласній «Деснянській правді», згодом — у київських видавництвах.
   Перша поетична публікація Олексія Довгого з’явилася 1957 року в альманаху «Десна»,  який тоді видавався у Чернігові. А ще через чотири роки письменник тримав у руках, мов перший сніп зі свого поетичного поля, книжечку «Земля співає».
   Невдовзі виходять книжки лірики «Чересло», «Кам’яна роса», «Дереворити», «Пора конвалій», «Влада сонця», «Зелений літопис» та інші.
   Поезія Олексія Довгого пройнята почуттям любові та шани до рідної землі.
Улюблені поетичні форми — вірш-мініатюра, лірична медитація.
Він автор понад 40 поетичних збірок, близько 100 його віршів покладено на музику відомих українських композиторів.
   Книги О. Довгого видані не тільки в Україні, але і в інших країнах, зокрема Франції, Грузії, Чорногорії, Македонії.
   З 2004 року в будинку, де проживав поет, діє музей Олексія Довгого.

Помер письменник 7 жовтня 2017 року.