Загиблі герої Чернігівщини: Дудченко Володимир. Міненок Олександр. Левченко Анатолій

Володимир Дудченко — спецпризначенець. Його дитячі та юнацькі роки минули на Городнянщині. Вчився у Тупичівському ліцеї, згодом — у Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т.Г. Шевченка.

З 2014 року Володимир воював на сході України. За цей час пройшов усі гарячі точки Донеччини. Стояв на захисті України і під час повномасштабного вторгнення. У вересні 2022 року на Донеччині група Володимира зіткнулася із переважними силами противника. Тоді поранений головний сержант надав медичну допомогу побратимам. Вночі, несучи важкопораненого командира групи до місця евакуації, Володимир Дудченко натрапив на міну. Чоловік прикрив собою пораненого командира, а сам загинув від отриманих травм 22 вересня 2022 року.

Захиснику присвоїли звання Героя України (посмертно). Президент Володимир Зеленський передав орден «Золота зірка» родині полеглого спецпризначенця Сил спецоперацій ЗСУ.

Солдат Олександр Міненок народився 2 березня 1998 року у Чернігові. Навчався у школі №12, чернігівському колегіумі та львівській політехніці. Жив та працював у Львові, де долучився до ГО "Молодіжний Націоналістичний Конгрес", яка займається національно-патріотичним вихованням молоді.

З часом Олександр став головою ГО "Молодіжний Націоналістичний Конгрес". Був організатором заходів для молоді, зокрема вишкільних таборів. Отримав статус почесного члена "Молодіжного Націоналістичного Конгресу". З першого дня повномасштабного вторгнення РФ на територію України долучився до лав ЗСУ та став на оборону Чернігівщини.

З часом боронив Донеччину, де загинув 22 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання. Встановити особу бійця вдалося за ДНК-експертизою.

Попрощалися з Олександром у Чернігові, поховали на кладовищі "Яцево".

Старший солдат Анатолій Левченко народився 20 лютого 1985 року в селі Заньки, що в Ніжинському районі. Там закінчив місцеву школу, потім вступив до Ніжинського аграрного технікуму. Здобув професію механіка. Проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. Працював в органах внутрішніх справ. Згодом повернувся до рідного села, працював у ТОВ і займався домашнім господарством.

У 2015 році долучився до лав ЗСУ, брав участь в АТО, а після повернення до цивільного життя почав працювати в аграрній сфері.

В умовах повномасштабної війни повернувся до лав ЗС України. Загинув 14 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на північно-східному напрямку.

Попрощалися з бійцем у Ніжині, поховали у рідному селі.