Загиблі герої Чернігівщини: Ющенко Дмитро. Іващенко Олександр. Журибеда Василь

Головний сержант Дмитро Ющенко народився 30 листопада 1993 року у Чернігові. Закінчив 11 класів в школі №14. Одразу після закінчення школи проходив строкову військову службу, а потім розпочав трудову діяльність. В грудні 2016 року уклав контракт та долучився до лав Збройних Сил України, у той час службу проходив в 1 окремій танковій Сіверській бригаді на посаді командира танку.

У грудні 2019 року повернувся до цивільного життя, але з початком повномасштабної війни без вагань повернувся до війська та вкотре став на захист України. Боронив східні кордони держави, під час виконання чергового бойового завдання на Донеччині отримав тяжке поранення. Був евакуйований до медичного закладу Дніпра, де серце воїна зупинилося 3 липня 2024 року. Попрощалися з Дмитром Ющенком у Чернігові, поховали на кладовищі "Яцево".

Солдат Олександр Іващенко народився 10 лютого 1974 року в селі Курінь на Чернігівщині. Закінчив Курінську середню школу. Навчався в ДОСААФ, де опанував професію водія. Пройшов військову строкову службу. Працював у правоохоронних органах, а згодом у лісництві. З 2010 року працював в охоронній галузі у Києві. В умовах повномасштабної війни долучився до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини на посаді старшого стрільця-оператора. Загинув 3 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Попрощалися та поховали на малій батьківщині в селі Курінь Чернігівської області.

Солдат Василь Журибеда народився 2 січня 1973 року в селі Білоцерківці Чернігівської області. Навчався у місцевій неповній середній школі. Після закінчення школи навчався в СПТУ м. Київ за напрямком будівництва. Працював водієм на підприємстві в Києві. Згодом започаткував власне підприємство. Повномасштабне вторгнення російських військ до України застало Василя Журибеду в м. Київ, тож з першого дня вторгнення він не вагаючись став на захист столиці України, доєднавшись до лав добровольців у складі добровольчого формування № 34 територіальної громади м. Києва Святошинського району «Батальйон №1 «К-8». Брав участь у захисті столиці, перебуваючи разом з військовослужбовцями Збройних Сил України та працівниками Національної поліції України на постійному бойовому чергуванні на блок-постах міста, ставши надійною перепоною для диверсійних груп ворога.

26 лютого 2024 року був мобілізований Святошинським районним у місті Києві ТЦК та СП до лав Збройних Сил України, пройшов навчання в навчальному центрі ЗСУ та був призначений на посаду водія 2-го мотопіхотного взводу 1-ї мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Приймав безпосередню участь у захисті України.

02 липня 2024 року, зберігаючи вірність військовій присязі, проявляючи стійкість і мужність під час виконання бойового завдання по захисту державного суверенітету, отримавши в результаті артилерійського та танкового обстрілу поранення несумісні з життям, загинув у бою за Україну біля міста Вугледар (Волноваський район Донецька область).

Похований 10 липня 2024 року в селі Білоцерківці (Ніжинський район, Чернігівська область).