Загиблі герої Чернігівщини: Сизоненко Андрій. Левенець Олександр. Кошель Євген

5 липня 2024 року в Менській громаді попрощалися з захисниками 38-річним Андрієм Сизоненко та 38-річним Олександром Левенцем, що служили в одній роті та трагічно загинули на Сході під час виконання бойового завдання.

27 червня 2024 року в районі села Побєда Мар’їнської громади Покровського району Донецької області екіпаж бойової машини, в якій їхали побратими, підірвався на ворожій міні.

Андрій Сизоненко від отриманих травм загинув на місці, а Олександр Левенець отримав тяжкі опіки і ще декілька днів боровся за життя в лікарні у Дніпрі. Однак, 30 червня, серце воїна зупинилось.

Андрій Сизоненко народився в Мені в багатодітній родині. Був четвертою дитиною в сім’ї.

Навчався в гімназії. Строкову службу проходив у внутрішніх військах МВС. Нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу».

Здобув базову вищу освіту в Чернігівському інституті економіки і управління за напрямком «Менеджмент». Працював на різних підприємствах.

З листопада 2023 року добровільно пішов служити до лав ЗСУ.

Поховали воїна на центральному цвинтарі в Мені. У захисника залишились дружина, 15-річна донька та батьки.

Олександр Левенець народився в селі Синявка Менського району. Навчався в Синявській школі. Відслужив службу в ЗСУ. Працював трактористом у фермерському господарстві. 

На початку повномасштабного вторгнення без вагань вступив до лав Збройних сил.  Служив на посаді старшого стрільця-оператора стрілецького взводу. Під час виконання чергового бойового завдання на одному з напрямків отримав важкі поранення. Евакуювали бійця до лікарні у Дніпрі. 30 червня 2024 року Олександр помер.

Поховали Воїна на кладовищі в рідному селі Синявка. У військового залишились двоє синів, мати, рідні, друзі та близькі. Захисники служили старшими солдатами на посаді старших стрільців-операторів роти 119-ї окремої бригади територіальної оборони.

Солдат Євген Кошель народився 9 квітня 1979 року в Чернігові. Закінчив школу № 1.

На початку повномасштабної війни, 25 лютого 2022 року долучився до лав ЗСУ. Боронив рідне місто, потім захищав прикордоння Чернігівщині.

З лютого 2024 року боронив Луганський напрямок на посаді старшого стрільця-оператора стрілецької роти.

Загинув 23 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Попрощалися та поховали військового у Чернігові на кладовищі "Яцево".