Загиблі герої Чернігівщини: Борздий Павло. Кіхтенко Олександр

Павло Анатолійович Борздий народився 07 липня 1989 року в селі Сиделівка Ріпкинського району Чернігівської області.

Із 2001 року по 2007 рік навчався в Олешнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів ім. С.Ф.Русової.

З дитинства Павло мріяв стати медиком. Допомагати людям – надзвичайно благородна справа. А професія медика – найгуманніша, адже вона покликана стояти на сторожі людського життя. Саме медики дарують здоров’я людям, рятують від найрізноманітніших хвороб. Тому образ медика в його уяві був пов’язаний з надією і захистом. Він завжди говорив, що лікар – це посередник між людиною і Богом. Дійсно, у багатьох ситуаціях медпрацівник є останньою рятівною інстанцією для хворого.

Його мрія здійснилася. У 2010 році Павло закінчив  Чернігівський базовий медичний коледж за спеціальністю « Лікувальна справа».

Після закінчення коледжу працював фельдшером на ФАПі в селі Олександрівка Ріпкинського району. Працював на станції Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на посаді фельдшера, у 2019 році підписав контракт з Чернігівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, працював на посаді фельдшера медичної частини.

Павло зустрів своє кохання, одружився з Анастасією. Подружжя раділо народженню донечки Софійки, будувало плани на майбутнє.

Софійка понад усе любила свого татуся. І він її обожнював. Дуже часто приїзджали в Олешню до бабусі.

У 2019-2020 роках Павло бере участь у антитерористичній операції на Сході України, в Луганській області. І знову Павло доводить, що медик – більше, ніж професія, це справді покликання, місія та  благородство. Лікар часто лікує не лише тіло, а й душу людини, вселяючи в її серце віру та надію.

Дев’ять місяців чекання… Софійка кожного дня чекала тата і дочекалася. Тато повернувся і все було як завжди.

Але 24 лютого 2022 рок усе змінилося. Зранку ворог обстріляв ракетами всю Україну. А вже за кілька годин на Чернігівщині розпочалися перші бої з окупантами, які рвалися заволодіти обласним центром, щоби перетворити його на логістичний хаб для вторгнення з півночі. Наші воїни цього не допустили.

Нескорений Чернігів не здався! Захисники та захисниці мужньо захищали Чернігів ціною власного життя. 

Павло Борздий загинув в селі Киянка під час виконання службових обов’язків на полі бою. Будучи поранений сам, рятував життя побратимів.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі   відзначено державною нагородою: орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Похований наш Герой 26 березня 2022 року на кладовищі «Ялівщина» в місті Чернігові.

На честь загиблого земляка в селі Олешня, де проживають батьки Героя, названо вулицю його ім’ям.

Олександр Миколайович Кіхтенко народився 7 липня 1977 року в селі Кобижча Бобровицького району Чернігівської області. Освіту здобував у Кобижчанській середній загальноосвітній школі. Після закінчення школи навчався в місті Прилуки, де отримав цивільну спеціальність водія автотранспортних засобів.

З 30.11 1995 року по 18.06. 1997 року проходив строкову службу в Збройних Силах України.

Потім працював на різних посадах у народному господарстві.

2 лютого 2023 року за покликом серця став на захист Батьківщини. Був призваний по мобілізації в ряди Національної Гвардії України.

Захищав Україну в рядах 1-шої Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій» — з’єднання Національної Гвардії України.

Олександр Кіхтенко брав участь у виконанні бойових завдань на посаді водій-електрик медичного пункту 4-го батальйону оперативного призначення.

Вірний військовій присязі, в бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність під час виконання бойового завдання за призначенням, у бою за Україну, її свободу і незалежність, Олександр Миколайович Кіхтенко загинув 7 травня 2024 року в районі н.п. Діброва Сєвєродонецького району Луганської області.