Загиблі герої Чернігівщини: Панченко Дмитро. Клочко Олександр. Макуха Віталій. Сурай Сергій

Солдат Дмитро Панченко народився 25 січня 1995 року в місті Прилуки. Навчався у школі №2. Далі вступив до Прилуцького професійно-технічного училища. Пройшов строкову військову службу.

Під час повномасштабного вторгнення долучився до ЗСУ.

Загинув 24 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Провели в останню путь та поховали Дмитра у Прилуках.

Олександр Клочко народився 28 червня 1989 року. Закінчивши Чернігівську загальноосвітню школу №21 він також вступив на навчання до Чернігівського вищого професійного училища №1. До 24-го лютого працював ткачем-оператором на підприємстві "Чернігівське Хімволокно", але після повномасштабного ворожого вторгнення Олександр долучився до особового складу 16-го окремого мотопіхотного батальйону на посаду стрільця-санітара.

10 травня у районі населеного пункту Білогородка на Луганщині Олександр Клочко загинув, стримуючи наступ російських окупантів на наші східні території. Вдома у захисника залишилась мати.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27 березня 2024 року № 183 нагороджений медаллю «За оборону Чернігова» (посмертно).

Віталій Олексійович МАКУХА народився 01.02. 1973 у м. Мена.

Навчався в Менській середній школі ім. Леніна, яку закінчив 1990 року. В армії не служив за станом здоров’я.

Працював на Менському сироробному комбінаті, паралельно в Чернігівському СПТУ №16 отримав спеціальність «апаратник стерилізації молока». Працював також на Менському комбікормовому заводі, ТОВ «Мівіда».

Власної сім’ї не мав. Колеги та друзі Віталія розповідають, що як працівник він був дуже відповідальний, самостійний, сконцентрований на завданнях, які виконував, завжди на найкращому рахунку на виробництві. Як людина – чуйний, компанійський, веселий. «Всі найкращі слова стосуються Віталія, він був Людиною з великої букви», – говорить друг Василь.

02 червня 2023 року був мобілізований Корюківським РТЦК та СП. «Від мобілізації не ховався. Прийшла повістка – і Віталій вирушив до ТЦК», – згадує сестра Любов Олексіївна.

Захищав Україну на посаді стрільця-санітара механізованого відділення механізованого батальйону військової частини А4007.

Відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, Віталій МАКУХА загинув під час виконання службових обов’язків 23 червня 2024 року внаслідок штурмових дій противника біля н.п. Новоолександрівка Покровського району Донецької області. Того дня батько втратив сина, сестра – брата.

У неділю, 30 червня 2024 року, попрощатися та віддати останній земний уклін загиблому Воїну прийшли друзі й побратими, представники влади та органів місцевого самоврядування. Поховали Віталія МАКУХУ на центральному кладовищі міста Мена з військовими почестями.

Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).

Молодший сержант Сергій Сурай народився 16 квітня 1997 року у селі Більмачівка, що у Прилуцькому районі.

Після початку повномасштабної війни боронив Україну на східному напрямку.

8 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині він отримав тяжкі поранення. Був евакуйований до медичного закладу. 28 червня 2024 року Сергій помер.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).