Вбиті росією: Вергун Сергій. Кубрак Микола

29-річного Сергія Вергуна застреленим у груди біля одного з будинків у селі Дорогинка знайшли односельці. Там був прострілений паркан.

Сергій загинув орієнтовно 21-22 березня 2022 року. Село в окупації не було, але російські колони військової техніки регулярно проїжджали через нього, стріляючи по будинках, школах, магазинах.

Народився Сергій Вергун у селі Дорогинка. Батька хлопець не знав, а мама померла, коли він навчався у 7 класі. Після цього його забрали до Ніжинського дитячого будинку-інтернату, де жив до повноліття.

У 18 років повернувся до рідного села. Працював на місцевих сільськогосподарських підприємствах. Був на заробітках у Києві та згодом придбав дім. Сергія Вергуна поховали на кладовищі в рідному селі Дорогинка.

31 березня 2022 року близько 10-ї години ранку 66-річний Микола Кубрак з села Припутні зібрався поїхати на велосипеді на допомогу, через російські обстріли у селі зайнялася хата.

Дорогою він побачив колону ворожої техніки. Вирішив їхати назад, додому. Встиг дістатися приміщення старостату, в цей час російські військові відкрили вогонь і влучили в нього.

Тіло Миколи Кубрака згодом додому привезли вже односельці на візку. А 1 квітня його поховали на подвір’ї церкви, оскільки російські війська обстрілювали село.

Припутні не були в окупації, однак, майже місяць потерпали від обстрілів, коли селом проходили колони російської техніки.

Після звільнення Чернігівщини Миколу перепоховали на кладовищі.

Народився Микола Кубрак у селі Богданівка в Ніжинському районі. Працював водієм на заводі у Ніжині. Там і познайомився з майбутньою дружиною Галиною. Родина жила в Ніжині, народились діти. В 2013-му подружжя переїхало в рідне село Галини – Припутні.

Подружжя разом прожило щасливі 43 роки. У Миколи Кубрака залишилися дружина, двоє дітей, онуки та правнуки.